15.11.2023
Подробный гид про транспорт в Турции
08.09.2011
Про Дністровський каньйон та інші дива Тернопілля!!!
До Дня Незалежності Тернопільський інформаційно-краєзнавчий туристичний центр, створений місцевою обласною радою, вирішив презентувати столичним журналістам проект облаштування Дністровського каньйону та нові туристичні маршрути регіону.
Дністровський каньйон справедливо увійшов до семи природних чудес України. Та й саму Тернопільщину недаремно називають духовною скарбницею українського народу. Тут буквально скрізь - чи то руїни середньовічного замку, чи природні дива. Та й духовних пам"яток в області вистачає. Сьогодні Тернопілля починає новий етап свого туристичного розвитку, відкривши інформаційно-краєзнавчий центр. Останній і запросив столичних журналістів, "проінспектувати" найближчі перспективні плани туристичного облаштування регіону.
Зокрема, у Заліщицькому районі планується створення сучасного водно-інформаційного центру, першого у цьому регіоні. Протягом двох днів Лариса Римар, директор туристичного центру, презентувала журналістам перспективні плани розвитку як Дністровського каньйону, так і річки Стрипи. Остання недаремно має всі шанси отримати назву "української Амазонки".
Отже, про насичені два дні перебування на Тернопіллі - у нашому матеріалі.
Стародавнє місто Бучач першим гостинно зустріло групу київських та тернопільських журналістів. Назва Бучач походить від старослов'янського слова «буча» - в значенні «вода напровесні, бистрина і глибінь», що досить точно відображає навколишній ландшафт та пейзажі. Бучач належав магнатам Бучацьким, які прославилися при захисті Галицької Русі та Поділля від кримських татар. Завдяки їм у 1580 році було закінчене будівництво замку-укріплення, стіни якого тішать зір і донині. Пройшовши вуличками міста на кожному кроці можна зустріти неповторні архітектурні пам'ятки: церква Св. Миколая та Св. Покрови, Костел Успіння Пресвятої Богородиці, міська ратуша, скульптури Г. Пімзеля... А головне, щирі люди, які зустрінуть привітно та смачно пригостять!
Далі по маршруту відвідування мальовничого селища Рукомиш. Однією з визначних його пам'яток є скельний монастир, що його заснували православні ченці у першій половині XIII століття. Утікши зі сплюндрованої ордою хана Батия Києво-Печерської лаври, вони просувалися на південний захід, відтак облюбували собі місцину на березі річки біля чистих джерел та травертинових скель, багатих на невеликі природні печери, які утворились на дні всесвітнього океану. В одній з таких печер ченці й заснували храм Гроба Господнього. Всьому мистецькому світу відома нині скульптура святого Онуфрія, виготовлена для церкви в Рукомиші славнозвісним Георгієм-Іоаном Пінзелем, якого сучасні європейські мистецтвознавці ставлять в один ряд зі знаменитим Мікеланджело.
Поряд із древнім скельним храмом є ще одна незвичайна чудотворна святиня - нерукотворний образ Спасителя! Якщо дивитися на скелі знизу, особливо коли сонячні промені лягають певним чином, то аж трошки моторошно стає, настільки чітко проглядаються у травертиновому кам'яному масиві риси Ісусового обличчя - очні заглибини, чоло, перенісся, губи, борода...
Поруч з храмом справжнісінька криївка УПА.
Далі по маршруту Переїзд на базу відпочинку «Над Стрипою» с. Скоморохи та знайомство з новим маршрутом екологічного туризму «Рафтинг-сплав на катамаранах по р. Стрипа». Це яскраве поєднання, всплекс адреналіну та релаксу. Другий етап - сплав по р. Дністер та одне з семи див України - Дністровський каньйон у всій своїй красі. Тут води спокійніші, але пейзажі такі мальовничі, що у наших фотоапаратах швидко закінчується підзарядка.
Найдавніші пам'ятки природи Дністровського каньйону - скелі девонського геологічного періоду (вік - 350-400 млн. років), численні водоспади, листяні, мішані та соснові ліси, цілющі джерела. На дністровських схилах велика кількість рідкісних рослин, тварин, птахів (наприклад маленька пташечка «Бджолоїдка», яка схожа на кольорового папугу).
Теплий клімат в каньйоні відрізняє ці місцевість від інших територій України. Адже стіни коньйона затримують сонячну енергію, що призводить до майже відсутності дощових опадів влітку, а восени природа пробуджується на 2-3 неділі швидше, в порівнянні з іншими районами краю.
Поряд із селом Нирків Заліщицького району шумно скидає свої води 16-метровий Джуринський водоспад.
Джуринський водоспад є найбільшим рівнинним водоспадом України. Знаходиться він на річці Джурин у Заліщицькому районі Тернопільської області.
Поблизу водоспаду розташоване селище Нирків і руїни замку. За легендою, за часів татарських набігів русло річки, що прикрашало місто, змінили, прокопали канал в найвужчому місці у формі «підкови». Так і вийшов найбільший рівнинний водоспад України. Біля водоспаду знаходяться рештки колишнього водяного млина. У його околицях також розташовані турецька фортеця ХVII століття і католицький костьол ХVIII століття.
Цей водоспад туристи ще назвали «природнім джакузі» або «душ Шарко».
Цього року місцева влада виділила чималі кошти на облаштування прилеглої території водоспаду.
Ще одне принада Тернопілля - стародавні замки. Їх на території області налічується 32. Це ті, яких занесено в державний реєстр. Бучацький, який ми вже згадували. Замок розташований у південно-західній частині міста на вершині високого скалистого плоскогір'я з крутими схилами, що спадають до річки й безіменного потічка. Збудований він із світлого та темно-червоного піщаника на вапняному розчині, про секрети якого ходять легенди.
У загальному вигляді замок утворює викривлений овал з трьома вежами: північна, південна, східна і західна (цілком знищена). Замковий двоповерховий палац, очевидно, був споруджений у ренесансному стилі - мав зручні галереї. 3 житлових приміщень і башт був вихід у підземелля. Побутують легенди, що замок сполучений таємними переходами зі всіма сусідніми замками, церквами і монастирем.
Червоногородський замок, з невідомих причин, на жаль, не потрапив до державного реєстру замків. Сьогодні це величезна проблема, яку намагається вирішити місцева влада. Замок декілька років тому було віддано релігійній громаді, яка намагалась перебудувати його на свій лад.
На пагорбі біля замку знаходиться старе кладовище з каплицею, в якій були поховані останки сім'ї Понінських. Замок був зведений у XIII столітті, про що говорять літописи. У них поселення називається "Червоний город".
Перша і друга світові війни повністю його зруйнували. Вціліли тільки дві циліндричні башти в неоготичному стилі. Особливий інтерес до замку додає те, що він розташований в абсолютно відокремленому від цивілізації місці. До замку веде одна ґрунтова дорога.
Дуже незвичайним є Язлівецький замок-монастир XV ст. заснований магнатами Бучацькими. У його нижній частині в XVст. був розташований жіночий монастир сестер непорочниць Пресвятої Діви Марії. Після II-ї Світової радянська влада відібрала приміщення під склад кормів та туберкульозний диспансер. За сучасної незалежної України монастиреві повернули територію. І тепер прочани з усього світу їдуть просити про дива. А сімейні пари приїжджають на курси налагодження сімейних відносин - реколекції!
За розкішним парком монастиря розташована усипальня. Це єдиний на пострадянському просторі нині діючий мавзолей. Тут поховані сестри та засновниця храму Марцеліна Даровська. Папа Иоан Павло II проголоси її Блаженною. Саме до неї і з'їжджаються люди просити за заступництво. За останні роки монастир відвідало понад 80 тис. прочан!
Узнавайте о турах первыми!
Подпишитесь на рассылку. Путешествуйте с Турне.
