15.11.2023
Детальний гід про транспорт в Туреччині
Про Дністровський каньйон та інші дива Тернопілля!!!
До Дня Незалежності Тернопільський інформаційно-краєзнавчий туристичний центр, створений місцевою обласною радою, вирішивши презентувати столичним журналістам проект облаштування Дністровського каньйону та нові туристичні маршрути регіону.
Дністровський каньйон справедливо увійшов до семи природних чудес України. Та й саму Тернопільщину недаремно називають духовною скарбницею українського народу. Тут буквально скрізь - чи то руїни середньовічного замку, чи то природні дива. Та й духовних пам'яток в області вистачає. Сьогодні Тернопілля розпочинає новий етап свого туристичного розвитку, відкривши інформаційно-краєзнавчий центр. Останній і запросивши столичних журналістів, "проінспектувати" найближчі перспективні плани туристичного облаштування регіону.
Зокрема, у Заліщицькому районі планується створення сучасного водно-інформаційного центру, першого у цьому регіоні. Упродовж двох днів Лариса Рімар, директор туристичного центру, презентувала журналістам перспективні плани розвитку як Дністровського каньйону, так і річки Стрипи. Остання недаремно має всі шанси здобути назву "української Амазонки".
Отже, про насичені два дні перебування на Тернопіллі - у нашому матеріалі.
Стародавнє місто Бучач першим гостинно зустріло групу київських та тернопільських журналістів. Назва Бучач походить від старослов'янського слова «буча» – у значенні «вода напровесні, бістрина і глибінь», що досить точно відображає навколишній ландшафт та пейзажі. Бучач належав магнатам Бучацьким, які прославилися при захисті Галицької Русі та Поділля від кримських татар. Завдяки їм у 1580 році було закінчено будівництво замку-укріплення, стіни якого тішатимуть зір і донині. Пройшовши вуличками міста на кожному кроці можна зустріти неповторні архітектурні пам'ятки: церква Св. Миколая та Св. Покрови, Костел Успіння Пресвятої Богородиці, міська ратуша, скульптури Г. Пімзеля... А головне, щирі люди, які зустрінуть привітно та смачно угостювати !
Далі за маршрутом відвідування живописного селища Рукоміш. Однією з найвизначніших його пам'яток є скельний монастир, що його заснували православні ченці у першій половині XIII століття. Утікши зі сплюндрованою ордою хана Батія Київо-Печерської лаври, вони просувалися на південний захід, отже облюбували собі місце на березі річки біля чистих джерел та травертинових скель, багатих на невеликі природні пещери, що утворилися на дні всесвітнього океану. В одній з таких печер ченці заснували храм Гробу Господнього. Усьому мистецькому світу відома нині скульптура святого Онуфрія, виготовлена для церкви в Рукоміші славнозвісним Георгієм-Іоаном Пінзелем, якого сучасні європейські мистецтвознавці ставлять в один ряд зі знаменитим Мікеланджело.
Поряд із древнім скельним храмом є ще одна незвичайна чудотворна святиня – нерукотворний образ Спасителя! Якщо дивитися на скелі знизу, особливо коли сонячні промені лягають певним чином, то аж трохи жахливо стає, настільки чітко проглядаються у травертиновому кам'яному масиві риси Ісусового обличчя - очні заглибини, чоло, перенісся, губи, борода...
Поруч із храмом справжнісінька криївка УПА.
Далі за маршрутом Переїзд на базу відпочинку «Над Стріпою» с. Скоморохи та знайомство з новим маршрутом екологічного туризму «Рафтинг-сплав на катамаранах по р. Стріпа». Це яскраве поєднання, сплеск адреналіну та релакс. Інший етап - сплав по нар. Дністер та одне з семи див України - Дністровський каньйон у всій своїй красі. Тут води спокійніші, але пейзажі такі мальовничі, що в наших фотоапаратах швидко закінчується підзарядка.
Найдавніші пам'ятки природи Дністровського каньйону – скелі девонського геологічного періоду (вік – 350-400 млн. років), чисельні водоспади, листяні, мішані та соснові ліси, цілющі джерела. На дністровських схилах велика кількість рідкісних рослин, тварин, птахів (наприклад маленька пташечка «Бджолоїдка», яка схожа на кольорового попугая).
Теплий клімат у каньйоні відрізняє цю місцевість від інших територій України. Адже стіни коньйону затримують сонячну енергію, що призводить до майже відсутності дощових опадів влітку, а осенью природа пробуджується на 2-3 тижні швидше, порівняно з іншими районами краю.
Поряд із селом Нирків Заліщицького району шумно скидає свої води 16-метровий Джуринський водоспад.
Джуринський водоспад є найбільшим рівнинним водоспадом України. Знаходиться він на річці Джурін біля Заліщицького району Тернопільської області.
Поблизу водоспаду розташоване село Нирків і руїни замку. За легендою, за годин татарських набігів русло річки, що прикрашало місто, змінили, прокопали канал у найвужчому місці у формі «підкови». Так і вийшов найбільший рівнинний водоспад України. Біля водоспаду знаходяться рештки колишньої водяної млинці. У його околицях також розташовані турецька фортеця ХVІІ століття і католицький костел ХVІІІ століття.
Цей водоспад туристи ще назвали «природнім джакузі» чи «душ Шарком».
Цього року місцева влада виділила чималі кошти на облаштування прилеглої території водоспаду.
Ще одна принада Тернопілля – стародавні замки. Їх на території області налічується 32. Це ті, яких занесено до державного реестру. Бучацький, який ми вже згадували. Замок розташований біля південно-західної частини міста на вершині високого скелястого плоскогір'я з крутими схилами, що спадають до річки та безіменного потічка. Збудований він зі світлого та темно-червоного піщаника на известковому розчині, про секрети якого ходять легенди.
У загальному вигляді замок утворює викривлень овал із трьома башнями: північна, південна, східна та західна (цілком знищена). Замковий двоповерховий палац, очевидно, був споруджений у ренесансному стилі – мав зручні галереї. 3 житлових приміщень та башт був вихід у підземель. Побутують легенди, що замок сполучений таємними переходами зі всіма сусідніми замками, церквами та монастирем.
Червоногородський замок, з невідомих причин, на жаль, не потрапивши до державного реестру замків. Сьогодні це величезна проблема, яку намагається вирішити місцева влада. Замок кілька років тому було віддано релігійній громаді, яка намагалася перебудувати його на свій лад.
На пагорбі біля замку знаходиться старе кладовище з каплицею, в якій були поховані останки сім'ї Понінських. Замок був зведений у XIII столітті, про що говорять літописи. У них поселення називається "Червоне місто".
Першу і другу світові війни повністю його зруйнували. Вціліли лише дві циліндричні башти у неоготичному стилі. Особливий інтерес до замку надає те, що він розташований у абсолютно відокремленому від цивілізації місці. До замку веде одна ґрунтова дорога.
Дуже незвичайним є Язлівецький замок-монастир XV ст. заснування магнатами Бучацькими. У його нижній частині XV ст. був розташований жіночий монастир сестер непорочниць Пресвятої Діви Марії. Після ІІ-ї Світової радянська влада відібрала приміщення під склад кормів та туберкульозний диспансер. За сучасну незалежну Україну монастирі повернули територію. І тепер богомольці зі всього світу їдуть просити про дива. А сімейні пари приїжджають на курси налагодження сімейних відносин – реколекції!
За розкішним парком монастиря розташована усипальня. Це єдиний на пострадянському просторі нині діючий мавзолей. Тут поховані сестри та основоположниця храму Марцеліна Даровська. Папа Іван Павло II проголоси її Блаженною. Саме до неї і з'їжджаються люди просити за заступництво. За останні роки монастир повідало понад 80 тис. паломників!
Дізнайтеся про тури першими!
Підпишіться на розсилку. Мандруйте з Турне.
