15.11.2023
Детальний гід про транспорт в Туреччині
Якщо у Вас всього два вільні дні, Ви любите подорожувати і не хочете їхати далеко… Не засмучуйтесь! Для Вас теж є добрий варіант – провести ці два дні з користю для душі та тіла. На власному досвіді переконалася, що не треба далеко їхати, щоби побачити стільки красивих культурно-історичних місць. Адже все знаходиться поруч, потрібно лише зібрати рюкзак, купити квиток на автобус або заправити машину та пригоди чекають на Вас!
ФОТОГАЛЕРЕЯ ДО СТАТТІ
Наша славна Київщина нахистує близько 6000 пам'яток, з них 1194 таких пам'яток різних епох – стародавніх поселень, міст, могильників, курганів, зміїних валів та місць битв та історичних дій.
Почати я хотіла б с. Витачова, Обухівського району... Краса цих місць захоплює на стільки, що здається, ніби ти повертаєшся у шкільні роки і знову перегортаєш сторінки класиків, які описували неймовірно гарну природу Київщини. Тут і Лиса гора, і Дніпровські кручі, а якщо поринути далі в історію, можна уявити могутню Київську Русь, про ці місця згадувалося навіть у літописах. У записі за 1095 р. розповідається, що половці 1085 р. напали на місто Юр'єв на річці Росі.
Хоча самого міста вони не отримали, але страх перед ворогом змусив мешканців залишити місто і юріївці втекли до Києва. У 1103 р. У Вітачеві збереглися сліди старих валів. Частина старого городища валилася вже у Дніпро, а частина була забудована селищам.
Наслідуючи далі, неодмінно хочеться сказати про Ржищева, який розташований у гирлі річки Леглич. Коли і ким було засноване місто – невідомо. Також невідомо і походження самої назви Ржищев. Існує ціла низка легенд, які пов'язують походження назви міста з іржанням коня: «Жито – ще».
На сьогоднішній день відомо про вісім поселень Трипільської культури на околицях міста. Можна навіть сказати, що саме з них починається історія цього найдавнішого краю. За часів Київської Русі тут стояли літописні міста Треполь, Святополч, Витачов, Чучин, Іван-Гора, Халеп.
Також хочу згадати про те, що у Ржищеві дуже добре розвинений сільський туризм. На сьогоднішній день у «Спільноті сільського туризму» зареєстровано п'ятнадцять садиб, де Вас, у середньому, за 60 гривень на добу приймуть, нагодують домашньою їжею, обігріють та покладуть спати на саме м'які ліжка, адже привітні господарі завжди раді туристам.
Рекомендую відвідати пам'ятник архітектури, що відноситься до XVIII століття – Троїцька церква, яка була збудована у 1853–1860 роках. на місці старого дерев'яного храму. Ходить легенда про те, що постоявши під відкритим куполом церкви, можна наповнитись позитивною енергетикою.
І вже із зарядом позитиву вирушити до меморіально-мистецького музею ім. І.В. Задорожного, де Ви зможете відчути та побачити картини художника, адже він вклав у них не тільки душу, він вклав у них своє життя. Стиль його писання вважається єдиним у своєму роді. Кожна його робота прожила своє життя.
Пройшовши кілька хвилин, Ви опинитеся у Трипільському сквері, це місце є першою у світі пам'яткою трипільської культури та було закладено у 2003 році до 110-ї річниці трипільської культури. Тут Вас оточать скульптурні композиції трипільського періоду, що потопають у зелених насадженнях. Родзинкою цього місця є збільшена копія біноклеподібної скульптури, що знаходиться в самому центрі скверу, що символізує єдність небесного та земного.
Кожен, хто побував на міжнародному фестивалі «Трипільське коло. Земля», вважав своїм обов'язком придбати собі мініатюру такої скульптури, щоб потім через кілька років затиснути в долоні цю маленьку скульптурку, заплющити очі і знову опинитися там – у колисці трипільської культури.
Мені пощастило, я теж змогла побувати на цьому фестивалі, який цього разу припав на початок липня. Ви не уявляєте, яким відкриттям став для мене цей фестиваль! На мій подив просто не було межі, на кожному кроці було нове відкриття, яке дивувало ще більше, ніж попереднє.
Вишиванки, вінки з польових квітів, прогулянки босоніж м'якою, запашною травою… Це навіть не зачаровує, це справжня ейфорія… Можна було за символічну плату на кілька хвилин стати гончарем. Я бачила сяючі очі матері, коли її син виготовив для неї маленький глечик. Я почула найцікавішу казку про Вовка, яка вустами оповідача прозвучала для мене заново! Я вчилася танцювати Самбу! Мене з ніг до голови обсипали зерном і мукою, це було весело, а головне, від душі.
Не знаю, чи існує в Україні місто, яке за таких невеликих масштабів змогло вмістити таку кількість музеїв – Переяслав-Хмельницький – одне з найдавніших міст нашої країни. Цього року місту виповнюється 1100 років. Ми ходили дорогами, якими ступав Сковорода, ловили листя з дерева, яке колись посадив Тарас Шевченко. Також побували у самому музеї «Заповіту Шевченка», в якому кожна кімната розповідає про життя знаменитого поета та художника.
Церкви, собори, дзвіниці і, звичайно, знаменита Переяславська Рада, перейменована нині в «Революцію». Все те, що було передане нам предками, не все, що ми змогли зберегти, можливо збережуть наші діти. Як казав Т. Шевченка: «А всім нам укупі на землі єдиномісліє подай і братолюбіє пішли»… Ось так, лише за два дні, Ви зможете прожити цілу вічність…
Оксана Герасимнюк
Дізнайтеся про тури першими!
Підпишіться на розсилку. Мандруйте з Турне.
