Прогулянка улюбленим містом. "Бекетівські" будинки Харкова.

Зоя Варавенко

Моє рідне місто Харків сьогодні є сучасним містом, що динамічно розвивається. Незважаючи на це, гуляючи містом, раз у раз натикаєшся на справжнісінькі архітектурні шедеври, які дісталися нам у спадок від геніїв, які жили і творили в Харкові в минулому.

Я хочу розповісти Україні про архітектурну спадщину, подаровану Харкову одним із найвідоміших архітекторів свого часу – академіком архітектури Олексієм Миколайовичем Бекетовим (1862 – 1941). Саме стараннями О.М. Бекетова було в основному сформовано архітектурний вигляд м. Харкова (за його проектами тут було збудовано близько 40 будівель), крім того, за проектами Олексія Миколайовича було зведено понад 60 будівель в інших українських містах.

Звання академіка архітектури О.М. Бекетов отримав у 1894 р. за проект будівлі Громадської бібліотеки (нині Харківська державна наукова бібліотека ім. В.Г. Короленка). На стадії проектування О.М. Бекетов передбачив розміщення у сховищах до 1,5 млн. бібліотечних томів, та й сам будинок було збудовано з урахуванням європейських технологій та стандартів (вже на той час тут працювала механічна система подачі книг зі сховища). Головний читальний зал бібліотеки і сьогодні приваблює небайдужих до науки читачів.

Так виглядає головний корпус бібліотеки ім. В.Г. Короленка сьогодні:

У 1898 р. за проектом Бекетова було добудовано будинок Земельного банку. Виконано воно у стилі неоренесансу, фасад будівлі прикрашають великі арочні вікна, увінчані кам'яним парапетом. У радянські часи ця будівля була передана автотранспортному технікуму, який розміщується в ньому і досі.

У 1908 р. у цьому ж районі було збудовано Волзько-Камський банк. О.М. Бекетов поєднав у його архітектурі різні фактури та матеріали. Фасад будівлі прикрашало велике панно із майоліки з назвою споруди. У 1868 р. дане приміщення було віддано ляльковому театру - у цей час на майоличному панно з'являються стилізовані фігурки дітей.

1913 р. завершилося будівництво будівлі для Харківського медичного товариства. Нова будівля мала символізувати собою торжество медицини, тому і виконано воно було в палацовому стилі. Фасад оздоблений декоративними вазами, що підтримуються грифонами.

Зробив свій внесок А.М. Бекетів не лише у побудову монументальних будівель Харкова, а й у зведення особняків для харківської інтелігенції.

Найбільш химерним можна назвати проект та втілення особняка професора-біолога Д.А. Алчевського. Будівля збудована у так званому мавританському стилі з використанням деталей, поширених в архітектурі східних народів. Інтер'єр особняка також відрізнявся багатим оздобленням та оригінальністю інтерпретації східного стилю.

Особняк професора Сомова був спроектований у романо-готичному стилі. Двоповерхова будівля завершується мансардою з похилими краями. У сучасному стані будинок втратив гострий шпиль на чотиригранній башті, який був присутній в архітектурному ансамблі спочатку.

Заслуговує на увагу і особняк самого О.М. Бекетова, збудований у неогрецькому стилі. «Родзинкою» цієї будівлі було те, що у первісному втіленні будинок мав відкриту терасу на другому поверсі, стилізовану під грецький портик (антаблемент будівлі підтримувався за допомогою каріатид - скульптурних зображень жінок за аналогією з грецьким храмом Ерехтейоном). У ході численних реконструкцій будівля втратила цю свою особливість.

Нині особняк О.М. Бекетова служить науці - тут розташовується Дім Вчених. Деякі деталі інтер'єру будівлі також збереглися, завдяки чому ми можемо милуватися стельовою ліпниною та фресками, фамільними вітражами сім'ї Бекетових іншим оздобленням особняка.

Без жодного сумніву, «бекетівська» архітектура є перлиною Харкова, це справжні шедеври, що дійшли до нашого часу. Але все ж таки, це лише мала частина того, що можна подивитися в нашому місті. Приїжджайте та знайдіть свій Харків. Я впевнена, що для кожного він буде свій.