Там, занедбаними доріжками, сліди невидимих звірів.

21 грудня 2008 року відбувся черговий прес-тур до Чорнобильської Зони відчуження. Група учасників складалася з тридцяти осіб мешканців міст України (Київ, Вінниця, Львів) та Росії (Москва, Петербург).
Рівно о 7:30 автобус виїхав з київського вокзалу, де зустрілися учасники поїздки. У ролі супроводжуючого та гіда виступив Олександр Сирота, головний редактор проектуPRIPYAT.com, уродженець міста Прип'ять.

Початок подорожі
Після перевірки паспортів на КПП «ДІТЯТКИ» при в'їзді до зони екскурсія офіційно розпочалася. Першою зупинкою маршрутом було село «Залісся», яке повністю заросло лісом і тому дуже відповідало своїй назві. Тут учасникам дозволили самостійно побродити по селищу, суворо заборонивши заходити до будинків та сараїв.

Чорна була
Перед тим, як їхати до атомної станції, автобус зробив зупинку в Чорнобилі біля продуктових кіосків, де членам групи дали можливість підкріпитися перед шестигодинним постом (біля станції заборонено будь-що їсти або пити, щоб з їжею не проковтнути радіоактивні частки).
У вищезгаданому місті радіація поширилася плямами і її рівень коливається від 30 до 100 мік.р. Але тут досі живуть: обслуговуючий персонал АЕС та люди, які самовільно оселилися у занедбаних квартирах (у зоні відчуження таких близько 300 осіб, переважно з колишнього населення місцевих місць). У центрі Чорнобиля є кілька магазинів, куди завозять продукти та воду з Києва. Ще є їдальня для працівників атомної станції.
Далі маршрутом слідувала ЧАЕС і легендарний четвертий блок, який після вибуху не діє. З наближенням рівень радіації на дозиметрах загрозливо збільшувався. А у енергоблоку прилади запищали на всю міць. Показання доходили до 200 мік.р., тоді як допустима норма – 12-13 мік.р.!

Місто самотності та тиші
Кульмінація програми – тригодинна прогулянка Прип'яттю. Починаючи з центральної площі, група обійшла все місто. Трагізм його долі добре відчувався… На балконах порожніх будинків досі весело забуту білизну, у пісочницях та на лавках валялися кинуті іграшки, а в кімнатах приміщень підлога була посипана речами, які їх господарі не встигли забрати під час евакуації. Біля кількох під'їздів лежали батареї – втрачений видобуток мародерів. До речі, ця справа у Прип'яті процвітає – чимало металу, цегли вивезено із зони та використовується зараз у будівництві. Не виключено, що ваш нещодавно придбаний будиночок зроблений саме з такого радіоактивного матеріалу.
Що стосується радіоактивного рівня, то він коливався від 15 до 100 мік.р. Одразу після аварії Прип'ять намагалися дезактивувати (очистити) миттям водою та миючими засобами, але це не дало результатів. Бетонні поверхні будов практично не відчищаються від радіації.
Завершенням прогулянки був підйом на шістнадцятиповерхову висотку, з якої учасники милувалися видом міста.
Усю дорогу назад в автобусі крутили відео сюжети Прип'яті до аварії: будівництво та озеленення міста, заселення першими поселенцями, місцеві свята та урочистості, дитячі та юнацькі змагання з футболу, плавання, волейболу, тенісу.
На згадку всім учасникам дали Сертифікати на знак подяки за подорож.

Краще один раз побачити...

Подібні екскурсії до Прип'яті проводяться щомісяця. Поїхати може будь-яка людина. Не потрібно оформлювати жодних дозволів або проходити лікарів, достатньо лише заплатити 75$ та взяти з собою паспорт. Додатково можна замовити вечерю в Чорнобильській їдальні після закінчення поїздки. Складається ця трапеза зі страв: суп, м'ясне з гарніром, салат та десерт (сирова запіканка), вартість – 15$.

Автор Сморчкова Олена

Курси журналістики
www.u-centr.com.ua