15.11.2023
Детальний гід про транспорт в Туреччині
- Сергію, пам'ятаєш свій перший відпочинок? Може, на море з батьками їздив чи до піонерського табору…
- Все, що пов'язує мене з піонерськими таборами – це тільки те, що коли я жив у бабусі в селі, ми з місцевими пацанами ходили стріляти з рогаток піонерами. Іноді вони вибігали кількома загонами і давали нам «люлів» (сміється). Ніколи не відпочивав у таборі. Натомість любив їздити до села до бабусі з дідусем, де є ліс, річка…
А перший відпочинок, який я більш-менш пригадую, відбувся 1986 року. Тоді я з батьками та братом поїхав на Азовське море. На таку базу, куди треба було брати з собою окроп, чашки, каструлі, виделки. Одним із найяскравіших моментів цього відпочинку було те, як ми з братом взяли двометровий відріз марлі, зайшли в море, метрів на десять, пройшлися вздовж берега і потім дістали з марлі багато креветок. І ще пірнали біля пірсу у пошуках крабів. Але сам «смак» відпочинку на морі я відчув уже років о 18-й (посміхається).
– Де і як часто відпочиваєш зараз? Частіше за кордоном чи в Україні?
- На жаль, останні три роки я не мав повноцінної відпустки. Тому, якщо й були подорожі закордон у теплі краї чи гори, то виключно по роботі. За останні два роки я з'їздив два рази до Туреччини , два - до Єгипту і один - до Греції і Кіпру , і все по роботі. Відпочити, звісно, не виходить у таких поїздках, але плюси таки є – побачив нову країну, попрактикувався англійською. Хоча ні, таки один раз відпочивав. Літали із Сашком (з Олександром Педаном – ред.) до Грузії на 4 з половиною дні (посміхається). Тож частіше відпочиваю на батьківщині, а за кордоном – працюю.
- Поїздка додому – це відпочинок? Що робиш удома?
– Усе залежить від того, на скільки днів я їду додому. 80% моїх «заїздів» додому – на добу. У такому разі я просто якнайбільше спілкуюся з мамою. А вона мене балує чимось смачним. Коли приїжджаю на 3-4 дні, поєдную пасивний відпочинок з активним – беру лопату і в город (сміється). Ну і саме - собою - у гості до родичів та друзів треба заглянути. Взагалі, атмосфера Тернополя діє на мене як акумуляторна батарея – заряджаюсь позитивом до наступного приїзду.
- Віддаєш перевагу активному чи пасивному відпочинку?
- Я стовідсотковий «матрацник». Полюбляю пасивний варіант відпочинку. Активності мені й у повсякденному житті вистачає. Якщо потрапляю на моря, то дві локації, де мене можна знайти – це номер, де я сплю, та волейбольний майданчик на пляжі. Востаннє, коли ми з дружиною їздили до Туреччини, в море я зайшов лише наприкінці другого дня перебування там. Єдиний активний відпочинок, який люблю – страйкбол.
- Привозиш щось із собою на згадку з тих країн, де буваєш?
- З відпочинку завжди наводжу магніти на холодильник – собі та друзям та гарні національні тарілки, які зберігаються вдома у моєї мами.
- Чим заповнена твоя «відпускна» валіза?
- Будете дуже сміятися, але останні дві мої поїздки закордон виглядали так – я, закордонний паспорт, квиток, рюкзак, у якому пара трусів, пара маєк, шорти та гігієнічний набір. Коли сідав у літак із таким маленьким багажем, приколювався над своїми колегами. Вони набрали баули різної всячини.
- На зйомках «Файну Юкрайну» в Єгипті встиг відпочити? Чи від шанувальників ніде не втекти?
- Було дуже приємно дізнатися, що й за кордоном є люди, котрі люблять нашу програму. Одного знімальних днів до нас підійшли дві дівчини з Миколаєва і попросили дозволити їм бути присутніми на майданчику. Їм було цікаво подивитися, як відбувається цей процес. Потім вони знялися у нас у пригодах Марічки та Антона у Єгипті як актори другого плану. А на рахунок відпочинку… У морі купався секунд 40 (сміється).
- Твоя улюблена кухня? Чи ти всеїдний?
– Улюблена кухня, звичайно ж, – українська. Ніколи в житті червоний борщик не проміняю на якийсь суп із шпинату. Не розумію, як вони це їдять. Хоча один час, років 10 тому, я був шанувальником східної кухні – присів на всякі кебаби, пловки… А взагалі люблю все гостре та так, щоб аж обпалювало.
- Поради, куди обов'язково варто з'їздити? І куди мрієш потрапити?
- Раджу всім з'їздити до Праги . Я закоханий у це місто. Він мене розслаблює. За темпом життя Прага схожа на Львів. Ніхто нікуди не поспішає. Все якось спокійно. Немає заторів. Сам дуже хочу поїхати до Канади. Навіть не знаю, чому. Вже років 15, ще зі школи, в мені сидить глибоке переконання, що мені капець як треба в Канаду !
Мельниченка Наталя
Курси журналістики
Дізнайтеся про тури першими!
Підпишіться на розсилку. Мандруйте з Турне.
