Історія одного дня кримської осені

Тим, кому ще не вдавалося відчути невагомість і, заплющивши очі, уявити себе ширяючим над нескінченним килимом зелені, пролетіти крізь туман, опинитися на вершині гори, підкорити серце коханої, діставши найхолоднішу і найкрасивішу гірську квітку, присвячується…

Бажання поїхати відпочити, змінити обстановку, приходить несподівано швидко. Особливо після спекотного літа, коли колеги та друзі з'їздили половину земної кулі, переступили екватор, відкрили для себе Америку, Австралію , Мексику, Катманду, і неодноразово вивчили таємницю єгипетських пірамід. А ти сидиш занурений у безкінечність комп'ютерного всесвіту і вже давно нікуди не їздив далі за Дубровку.

У кишені всього 2 вихідні дні, трохи готівки та величезне бажання зникнути на найближчі 48 годин. Вихід є: сідаєш у п'ятницю на вечірній потяг до Сімферополя, відключаєш телефон і мчиш, не озираючись, назустріч новій землі…

Все у Крим!

Сьогодні Крим навряд чи можна назвати незвіданою землею. Інтернет, туристичні компанії, вуличні листівки – все завалено нескінченними пропозиціями про відпочинок на сонячному півострові. Його давно вже вивчили туристи-першопрохідці, шанувальники тижневих ходінь горами та любителі пляжної гальки. Але від цього кримська земля не стала менш таємничою та прекрасною.

Її продовжують підкорювати, відкривати та любити. А хто ще не навчився цього робити, віддасть перевагу скоріше хлорованим басейнам, пляжним коктейлям та VIP обслуговуванню. Вони все ще об'їжджають Крим, думаючи, що нічого нового там уже не побачиш. А даремно, тому що різноманіття та нескінченність кримської романтики не розгадаєш, проживши там все життя, і побувавши у найнеймовірніших для міських бранців місцях.

Подорож на гору Ай-Петрі

Алупка . Її кам'яні узбіччя, будинки пенсійного віку, потерті стіни та забиті віконні рами із залишками фарби додадуть невимовного захоплення шанувальникам "одеської екзотики". І на цьому потік асоціацій не зупиняється, а накриває нестримну фантазію сотнями цікавих історій та легенд, пов'язаних із зародженням та життям цього маленького південного містечка.

Прогулюючись вузькими закрученими, як серпантин, вуличками, вдихаючи чисте морське повітря, можна натрапити на напівзруйновану альтанку, що стоїть десь над урвищем світу. І ось, думки вже відлітають за часів давньогрецьких богів та героїчних подвигів. Прекрасні богині, напевно, сиділи в цій альтанці, колись білій і величній, пили вино, їли фрукти і розмовляли про останні події в небесному світі.

Але настав час спускатися на землю і продовжувати шлях. Ось біля дороги стоїть черговий таксист із душевною усмішкою та божевільними розцінками. На його залізному скакуні можна підкорити вершину гори Ай-Петрі, про яку таксист розповість усю багатовікову правду, лише за 200 грн.

Незважаючи на гостроту цін і відчуттів, є позитивні сторони недаремно витрачених грошей. Ви, зручно вмостившись, у "шикарному" синьому Жигулі тисяча дев'ятсот якогось року випуску, підніметеся крутою лісовою дорогою, загляньте на водоспад Чан-си, відвідаєте срібну альтанку і сфотографуєтесь з гірським орлом. Ну, а головне, на швидкості 60 км. на годину отримаєте невимовне задоволення від виду величних гір і безмежних просторів моря, постійно заглядаючи в обличчя прірви.

І ось перемога: останні кілометри подолано. Трохи утеплившись, можна сміливо поринати у романтику гірського Кавказу. Те, що ви там побачите та відчуєте, не передається словами, фотографіями, рекламними щитами та переказами друзів. Крім невимовних пейзажів і запаморочливого повітря, протягом всієї прогулянки по гірській вершині вас у прямому сенсі атакуватиме місцевий народ пропозиціями поїсти, покурити кальян, випити вина і покататися на верблюдах чи конях. Вибрати щось можна виходячи з власних переваг, та фінансового стану.

Найголовніше, пробираючись крізь наполегливі пропозиції щодо наповнення шлунка їжею та тіло нікотином, не полінуйтеся заглянути в самотнє кафе на околиці гори. Особливість цього закладу в тому, що він знаходиться біля величезного гірського урвища, що надає гостроти не лише гарячому супу. Дерев'яні столики місткістю від 1 до 8 осіб, теплі пледи, м'які подушки, вино та приголомшливий вигляд залишать незабутні спогади (людям з поганою пам'яттю прохання взяти з собою фотоапарат та відеокамеру).

Також, серед різноманітних екскурсій варто вибрати огляд гірських печер, пройтися рекреаційним маршрутом "Зубці" та скуштувати східні ласощі.

Надихавшись, нагулявшись, з набитим животом і повними кишенями сувенірів, можна вирушати назад на жовтому "трамвайчику" витягу, останній рейс якого вирушає рівно о п'ятій вечора. Він пронесе Вас над зеленою скатертиною дерев, яка розстелілася по схилах гір і припала краями до синьо-блакитної гладі моря, що зливається з небом, назад додому.

Воронцовський палац

Восени, коли туристів не так багато і прибуток уже не ллється рікою у фонд розвитку українських пам'яток архітектури, відвідування Воронцовського палацу закінчується о 17 годині. Так що якщо ви не зависли над прірвою і не намагаєтеся відшукати червону квіточку до темряви, можете встигнути привітатися з графом Воронцовим.

Пробігши залами наввипередки з власною луною, можна почути ледве вловимий шепіт придворних кокеток, який все ще витає в стінах цього палацу. А палацовий парк, як і раніше, зберігає у своїх обіймах поетичний дух старовини. Так непомітно й несподівано настане вечір.

Осіння Алупка не зможе порадувати Вас різноманітністю нічних розваг, тому найкращим варіантом буде відправитися в найближчий магазин, накупити продуктів і провести залишок вихідних у тісному колі друзів за келихом гарячого вина та задушевними розмовами до ранку.

Наступного ранку прокидатися, а тим більше їхати, звичайно, не захочеться, адже кримську осінь розлюбити просто неможливо. У ній хочеться залишитися довше, глибше вдихнути, і сильніше віддрукувати в пам'яті, щоб назавжди зберегти для себе цей рідкісний подарунок долі.

Штурман Жорж
Курси журналістики
тел. 8-067-681-31-85
turne.ua