Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогово ЗАПРОШУЄ відсвяткувати Різдво за давньою традицією

Різдвяні свята відзначаються в Україні 6 січня (Святвечір) до 19 січня (Хрещення Господнього). Напередодні Різдва-6 січня відзначається Святий вечір. До нього ошатно прикрашали та білили оселю, закладали за образ нові чи випрані рушники, застеляли чисті рядни, купували новий одяг, посуд. Напередодні пані пекла паляниці та готувала «Божу їжу» - кутю та узвар, які ставили в піч на досхідній воді, щоб витягнути з печі саме зі сходом сонця.

Початок святкової години — здобування нового вогню, який запалюють на припічку 12-ма полінами, що їх заготовляли 12 днів, для 12 різних страв, які приготують на Святу вечерю. А започатковує Різдвяні свята дідух — символ-знак, який вноситиметься до хати на Святий вечір. Саме внесення дідуха до хати — суцільне розвинене обрядове дійство, позначене рядом театральних елементів. (Дідух — останній обжинковий сніп, до складу якого входять: овес, жито, пшениця, льон.) Дідух перебуватиме у хаті протягом тижня: його присутність привносити до батьківщини гарний настрій, затишок та святковість.

Свята ужин — центральна традиція у святвечір. Цього дня пані зазвичай готують дванадцять різних страв, головною з яких є кутя.

Свята вечеря розпочинається молитвою. На столі запалюють різдвяну свічку — пам'ять про душі предків. За святковий стіл засідає вся сім'я, у тому числі немовлята. Господар благословить ужин: «Дай, Боже, дочекати всім у здоров'ї до іншого року, пробує кутю, крестити і підкидає до стелі. Якщо прилипає хоч трішки — на врожайний рік. Якщо в хаті хтось помер, то й для нього кладуть ложку. Спершу їсти кутю, а потім і решту страв. Повечерявши, колядують.

На Різдво Христове люди йдуть на святкове богослужіння до церкви. Зазвичай літургія починається уночі.

Колядування.

Різдвяні колядницькі ватаги споряджали переважно хлопці. Вони заздалегідь вибирали ватагу, тобто керівника, «міхоношу», «козу», «пастуха з пугою» тощо. «Козу» зодягали у вивернутий шерсткою назовні кожух, прилаштовували солом'яні роги, хвіст і дзвіночок на шию; в інших регіонах були свої відмінності, зокрема ватага супроводжували «циган», «лікар», «жид», «смерть з косою» тощо. Проте обов'язковим атрибутом мала бути рухома зірка, яку постійно носив ватаг

Заходячи на подвір'я, колядники просили дозволу і, коли господар зголошувався, починали виставу із віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівувалися господар, пані та їхні діти, зичили їм щастя і здоров'я, а в господарстві, щоб були статки та щедрий приплід. Натомість, якщо у батьківщині були діти, котрі довго не розмовляли, то таким давали напитися води з ритуального дзвіночка. Це ніби мало допомогти «оживити дзвінкий голос». Жінки ж, аби в них росли великі коноплі, ненароком обливали «міхоношу» водою. Якщо в оселі була дівчина, то вона обдаровувала шкірного колядника яблуками та орехами.

7 січня 2014 року в Національному музеї народної архітектури та побуту України відбудеться захід «Свято Різдва».

Свято розпочнеться в експозиції «Середня Наддніпрянщина» у церкві Св. Архістратига Михайла святковою літургією. (Початок о 10.00)

Після святкової служби учасники дійства з колядками та щедрівками розійдуться за експозицією Музею.

Після цього відбудеться святкове гуляння, розваги: катання на санчатах, фуркалі, виступити фольклорних колективів.

Запрошуємо Вас відсвяткувати разом з нами Різдво за давньою традицією.

Свято триватиме з 12.00 до 15.00.

м. Київ, с. Пирогів, тел.: (044) 526-57-65, факс: (044) 526-25-27