Будва: памʼятки

ПАМ'ЯТКИ Стародавнє місто, з його вузенькими вуличками і маленькими площами, численними кафе, ресторанами та магазинчиками, оперезане фортечними стінами з міськими воротами у бік моря та берега. З іллірійського періоду збереглася легенда про те, що Будву заснував фінікійський герой Кадмо, який після вигнання з Теби тут знайшов притулок разом зі своєю дружиною Гармонією. На цій території свої сліди залишили цілу низку цивілізацій. Під час римського панування, архітектура Будви набула міського характеру. З ранньохристиянського, слов'янського періоду збереглися залишки базиліки з мозаїками V/VI століття. У ІХ столітті місто було єпископським центром панування Дукля, після якого збереглася церква Санта Марія "ін Пунта". У період від 1442 до 1797 Будва належала Венеціанській республіці, а потім, з невеликими перервами, Австрії до 1918, після чого увійшла до складу Чорногорії. Особливу увагу туристів привертають дві церкви, Святої Трійці (1804 рік) і Святого Стефана (XV ст. до н.е.), два віросповідання - православне і римсько-католицьке, два архітектурні стилі, що стоять поряд. Найважливішими пам'ятками культури є церква Св. Івана, церква Св. Сави Освітленого (XV ст.), Цитадель. Цитадель, міська фортеця, розташована на скелястій височині у південній частині Старого міста, після численних руйнувань, добудови та перебудови, набула нинішньої форми в епоху австрійського правління в другій половині XIX століття. Міську структуру Будви представляють вузькі звивисті вулиці та невеликі площі – п'яцети. Дахи виготовлені з цегли, що є типовим для середземноморської архітектури. Одна з визначних пам'яток Будви - кам'яні стіл та стілець. Влітку там проходять фестивалі, і, сидячи за цими "меблями", поети читають свої опуси.