Гоніо: памʼятки

Це найстаріша фортеця в Грузії, що збереглася за 12 км від Батумі, в селі Гоніо, поблизу кордону з Туреччиною. Фортеця була побудована ще в I - II століттях і функціонувала як цитадель Римської, а пізніше Візантійської Імперії. Загальна довжина стін фортеці становить 900 метрів, висота стін 5 м, висота 18 її веж – 7 м. Хоча нинішній вид фортеці – це перебудова та відновлення у XVI столітті турками. Цим і пояснюється чудова безпека стін фортеці.

Унікальне стратегічне значення було в Гонійській фортеці: вона надійно захищала всі входи в ущелини річок Ачаристкаль і Чорох, які внутрішні райони південно-західної Грузії пов'язували з чорноморським узбережжям. Саме завдяки приголомшливому розташуванню, фортеця перетворилася на потужну опорну причорноморську цитадель спочатку Римської імперії, а набагато пізніше - Візантії.

Відома бронзова культура Колхіди зародилася у цьому регіоні, тут реально виникли перші грузинські державні об'єднання. Якщо вірити римсько-візантійським письмовим свідченням, орієнтовно у цей час виник казковий Апсарос, як населений пункт - місце, де була побудована фортеця. Його ім'я дуже тісно пов'язане зі знаменитим Міфом про аргонавтів. За існуючим переказом, тут поховав цар Айет тіло свого сина - Апсирта, розчленоване Ясоном.

Місцеві та іноземні археологи проробили тут грандіозну роботу, розкопано найдавніший унікальний археологічний пласт, що відноситься до XV-XVII до н. е.

За міцною південною стіною фортеці знайдено дивовижні поховання, датовані V століттям н. е. Справжнє відродження бурхливого міського життя спостерігається тут із епохи еллінізму. Як стверджують багато істориків того часу, Гонійська фортеця вважалася максимально стратегічним, економічним, політичним та культурним центром усього східного кордону Риму. Тут у І-ІІІ ст. н. е. успішно функціонували іподром та театр.

Постійні археологічні розкопки ведуться тут із 60-х років ХХ століття. У 1974 році поруч із фортецею виявили зовсім випадково скарб, датований II-III століттями н. е. Гонійська фортеця у 1994 році була оголошена музеєм-заповідником і відтоді тут ведеться безперервна та плідна наукова праця.

Вдивляючись у напівзруйновані споруди, зараз можна вільно зрозуміти, що колись тут були справжні римські терми. У VI столітті візантійці прийшли в Апсар, а XVII столітті, як відомо з історії, Аджарію підкорила Османська імперія, у фортеці дуже довго стояли турецькі війська, і приголомшливі терми були перебудовані в східні лазні. І все-таки значні ознаки римської цивілізації все ж таки збереглися на всій території фортеці. Наприклад, оригінальні каналізаційні труби, у II столітті викладені римлянами, дивовижні кам'яні трійники для необхідного розведення труб, потужні фундаменти казарм та чудової будівлі преторії. Від останнього дивним чином залишилися навіть величезні кам'яні постаменти.

Не дивуйтеся, що це могила апостола Матвія. Переказ свідчить, що прийшов апостол сюди після смерті свого вчителя і саме тут, у фортеці, довго проповідував вчення Христа, тут же й помер. Прямо навпроти хреста - будівля мечеті турецького гарнізону, що чудово збереглася.

Останнім часом тут дуже багато туристів, традицією стало і те, що в день весілля наречені неодмінно відвідують фортецю і фотографуються на тлі історичних руїн цього мальовничого місця.