Каунас: памʼятки

ПАМ'ЯТКИ
Каунас зберіг значну кількість архітектурних пам'яток, серед яких - Каунаський замок, Церква Святого Михаїла Архангела, Ковенська фортеця та ін.
Старе місто, що мальовничо височіє над злиттям річок, чудовим чином поєднує археологічні, архітектурні та історичні пам'ятки. Руїни замку X11-XV1вв нагадують про минулі битви Литви з лицарями тевтонського ордену. Багато інших будівель утворюють живе сплетіння мистецтва і архітектури різних століть: побудований в XV в костел Вітаутаса, костел святого Георгія і в минулому Кафедральний собор, що часто перебудовується, - найбільший костел готичного стилю. Міська ратуша XV1в стоїть у центрі прекрасної площі в оточенні будинків XV-XV11вв.
Старе місто, що мальовничо розташувалося на злитті двох річок, являє собою приголомшливе поєднання археології, архітектури та історії. До споруд готичного стилю відносяться Каунаський замок (13-17 століття). Будинок Пяркунаса (кінець 15-16 століття) - одна з найбільших готичних будов у Литві. Палац князів Масальських – творіння епохи Ренесансу. У стилі бароко збудовано монастир камальдолійців у Пажайслісі (одне з найкрасивіших творів подібного типу у Північній Європі), міська ратуша, церква єзуїтів.
Храми
Православні храми р. Каунаса цілком відбивають історію розвитку як такого. До Вітчизняної війни 1812 року єдині православні в Каунасі були або купці, що торгували в місті, або військовослужбовці гарнізону, що розташовувався в місті після III розділу Речі Посполитої. Повстання 1831 року дуже змінило політику імперії до католицької церкви. Нових православних церков у місті не будувалося, натомість перероблялися конфісковані чи занедбані після війни 1812 року католицькі костели. Місто тоді складалося тільки зі старої його частини (сучасне Старе місто), тому всі храми розташовувалися близько один від одного. Оздоблення храмів, ікони теж нерідко "запозичувалося" у католиків, що накладало певний західний відбиток.
У міру розвитку міста та появи вокзалу та району "Новий план", починають виникати нові православні храми. Будівництво Ковенської фортеці наклало сильний відбиток як розвиток самого міста, а й у кількість православних храмів у ньому. На початку XX століття більше половини храмів міста були гарнізонними. Нові храми створювалися у місцях дислокування військ - військових містечках, і спочатку існували як будинкові церкви, згодом зусиллями військовослужбовців будувалися дерев'яні чи кам'яні прибудови. Маючи зовсім невеликі кошти, військовослужбовці створювали цікаві архітектурні композиції. Простоту полкових храмів з лишком компенсував споруджений у самому центрі нового міста Ковенський кріпосний собор в ім'я Святих Петра та Павла – центральний собор фортеці.

