Марібор: памʼятки

ПАМ'ЯТКИ

В епоху раннього середньовіччя тут, на високому пагорбі над Дравою, званому Пірамідою, здійнялися стіни замку Марбург. Пізніше це на звання поширилося і на місто, що виросло біля підніжжя пагорба. Міські права Марібор отримав у 1254 році. Це було місто ремісників і купців, що процвітало на торгових шляхах, що з'єднують внутрішні райони Австрії та Угорщини з Примор'ям та Хорватією. Марібор був добре укріплений від турецьких вторгнень: його захищали цілих три замки і до того ж фортечна стіна з вежами, чотири з яких збереглися до наших днів: Водяна вежа, в якій зараз розташована винотека, Судова вежа, вежа Челігія та Єврейська. Біля останньої остаточно XV століття розташовувався єврейський квартал. Збереглася також синагога, пізніше її було перетворено на церкву Усіх Святих. Цей район сьогодні городяни називають Стрічкою, а в свій час його називали дравською Венецією - спускається до води, де колись знаходилася жвава пристань, завалена вантажами, до якої причалювали все нові і нові баржі, плоти та човни. У ті часи Драва була набагато повноводніша, ніж у наші дні, хоча її русло рясніло камінням, що дозволяло використовувати тільки плоскодонні судна.

Сьогодні, після проведеної у 1980-х роках реконструкції, Лент став одним із найпривабливіших районів Марібору. У ресторанчика на вулиці Вояшникова росте і дає врожай найстаріша в Словенії та Європі виноградна лоза - 5га, якій вже понад 400 років! З її винограду роблять трохи більше 60 літрів вина на рік.

З трьох замків, що колись захищали Марібор, уцілів лише один, збудований у XV столітті на кшталт пізньої готики. Сьогодні тут розташовується краєзнавчий музей, що має багаті колекції. Замок цікавий як пам'ятка архітектури. Найбільшу увагу привертають капела Лоретанської Богоматері (1653), лицарський зал, багато прикрашений різьбленням та фресками, та парадні сходи у стилі пізнього бароко. Простір перед замком зветься Замочною площею. На ній височіє колона Св. Флоріана (XVII ст.), оновлена кілька років тому. На іншій площі, названій на ім'я видатного словенського просвітителя єпископа Антона Мартіна Сломшека, стоїть готична колона-світильник (1517), яка колись відзначала вхід на міський цвинтар, якого давним-давно немає.

Старовинний герб Марібора недвозначно натякає на важливе оборонне значення міста. Але прославився Марібор все ж таки не у війнах, а в мирний час. Протягом багатьох років це був один із найважливіших економічних центрів не лише Словенії, а й усієї тодішньої Австрійської імперії. Особливо бурхливе зростання Марібора почалося з другої половини XIX століття. У 1865 році тут було засновано залізничні майстерні, де напередодні Першої світової війни працювало 1200 робітників. Місто було одним із центрів словенського національного руху: у 1861 році тут був створений перший словенський клуб-читальня, а з 1868 року почала виходити газета"Словенський народ". У 1919 році в Марі-борі було створено Словенський національний театр, який швидко завоював велику популярність. У сто склад входили драматична, оперна та опереткова трупи. З 1921 року Маріборський театр почав видавати власний журнал"Драма". Тоді ж при театрі було створено акторську школу, якою керував відомий словенський театральний діяч М. Скрбіншек.