Кам'янець-Подільський: памʼятки

ПАМ'ЯТКИ

Фортеця . Пам'ятник воєнної архітектури епохи феодалізму. Комплекс споруд формувався протягом століть. Сьогодні частково відкрито підземний хід, який, за розповідями, пов'язував Кам'янецьку фортецю з Хотинською. Башти. Нова Східна (Чорна), тут глибока криниця, пробита через 40-метрову скельну породу. Кармалюкова – найвища вежа, куди тричі полягав народний герой Устим Кармалюк, збудована у 1503-17 рр. коштом папи Юлія ІІ. Біла (1510-31 рр.), Рожанка (1505 р.), Денна, Мала, Водна (на березі річки Смотрич, постачала воду для замку).

Замковий Міст ("турецький"). Кам'яна споруда з'єднує фортецю зі Старим містом. Побудований у давні часи. У період турецького панування ремонтувалося (XVII століття), звідси й назва. Середньовічні фортифікаційні споруди , XV-XVI століття. Дві лінії кам'яних стін із бійницями, з'єднаними з потужними бастіонами. Міська брама, XVI-XVII століття. Частина потужних укріплень, що закривали в'їзд до Старого міста.

Вірменський бастіон , XVI-XVII століття: залишки цитаделі, Казематна вежа, Пам'ятник – свідчення участі вірменського населення у зміцненні оборони міста. Російські ворота , XVI-XVII століття. Складна оборонна та гідротехнічна споруда, фактично фортеця. Служило головним в'їздом до міста. Завдяки шлюзам рівень води в річці піднімався і ворота ставали захисником Кам'янця. Польська брама , XVI-XVII століття. Разом з ансамблем Руської брами є єдиним прикладом оборонно-гідротехнічної системи в Східній Європі. Місцеві майстри принесли до архітектури традиційні давньоукраїнські елементи – захаб, вітрила, дерев'яні зв'язки у стінах. Кушнірська вежа (Стефана Баторія), XVI-XVII століття. Семиповерхова, з бійницями. Збудована коштом ремісничого цеху кушнірів, які обороняли місто від ворога. Видатний пам'ятник оборонного зодчества.

Миколаївська церква , XIV століття. Збереглася майже у первісному вигляді. Збудована вірменськими поселенцями під керівництвом Сінана Котлубея. Вірменський Миколаївський собор , XV-XVIII століття. У 1672р. зруйновано турками, відновлено майже через сторіччя. Зберігся фрагмент галереї. Поруч п'ятиповерхова дзвіниця, споруджена як об'єкт оборонного типу (кам'яна башта із бійницями). В інтер'єрі фрагменти настінного фрескового живопису. Петропавлівська церква , 1580 рік. Захопивши місто, турки передали церкву польським католикам. Упродовж XVIII століття при ній існували чоловіче та жіноче братство.

Ратуша, XVII-XVIII ст. Будинок колишнього польського магістрату, що на Центральній площі. Оригінальна споруда середньовічного міста, через яку так званим татарським шляхом йшли каравани купців у Крим, Кафу, і далі на схід. Була центром політичного життя. Протягом століть тут розташовувалась польська управа (магістрат), відбувалися судові засідання. З балкону оголошувалися накази, вироки, які тут-таки й наводилося в дію. На площі перед ратушею (1818 та 1824 рр.) страчено У.Кармалюка.

Турецький Мінарет . У період турецького панування (1672-99 рр.) кафедральний костел перетворено на головну мусульманську мечеть. Для цього було прибудовано мінарет заввишки 36,5 м. Типовий зразок мусульманської культури. Увінчує споруду бронзова статуя Мадонни, встановлена в 1756 р. для ознаменування вигнання турків. Згодом споруджено головний вівтар, сповідальню, проповідницький амвон.

Костел . Побудований чернечим орденом домініканців, які з'явилися у Кам'янці у VIV столітті. Внутрішнє обрамлення – розписи, ліпний декор, позолота – свідчення таланту подільських майстрів-кам'янотесів, скульпторів, різьбярів. Костел та монастир під час турецького панування використовувався для мечеті та казарми. Тоді ж встановлена в ньому проповідницька кафедра (лімбар), яка привезена зі Стамбула, – чудовий зразок східного різьблення у камені. Хрестовоздвиженська Церква , XVII-XVIII століття. Розташована у долині річки Смотрич. Одна з найоригінальніших пам'яток подільського дерев'яного будівництва. Стоїть на фундаменті, щоб у повінь вода не заливала її. Знаходиться в передмісті Карвасари, назва якого походить від "караван-сарай", де зупинялися купецькі каравани з різних країн. Під час турецького панування спалено, потім відбудовано.

Вірменські склади , XVII-XVIII століття. Вірмени оселилися у Старому місті у XI столітті, відіграли значну роль у розвитку ремесел, торгівлі. Збереглися оборонні споруди, житлові будинки, культові споруди – свідчення високої культури вірменського народу. На Центральній площі – житлові будинки XIV-XIX століть, що характеризують середньовічну забудову головної міської площі. Вірменська криниця , XVII століття. Занесено до реєстру пам'яток республіканського значення. У роки Другої світової війни знищений фашистами, реставрований у 1958 році. Турецькі споруди , XVII століття. Залишки будівель та садиб турецького намісника Галіль-Паші, руїни гарему, турецькі бастіони. Казарми фортеці , XVIII ст. Споруджені для військового гарнізону. У ХІХ столітті тут на посаді військового лікаря працював відомий російський етнограф, лінгвіст, автор тлумачного словника В. Даль.

Будинок Чарторійських , XVI ст. Належав польським магнатам. Чудовий зразок житлового будівництва у стилі ренесансу. У архітектурі це був час відродження давньоруських традицій. В архітектурному декорі – на першому плані різьблення каменю. Видатний пам'ятник, зведений талановитими місцевими майстрами.

Костел . Збудований талановитими місцевими майстрами коштом подільського католицького єпископа. В основі залишки давньоукраїнського храму. У 1866 році став парафіяльним. Нині тут експозиція музею-заповідника, один із яскравих експонатів – надмогильна пам'ятка у мармурі Лаурі, скульптора В. Бродського (1876р.). Костел використовується як зал органної музики. Тріумфальна арка , 1871 рік. Збереглася без істотних змін. Блискучість споруді надає кам'яне орнаментальне різьблення з рослинними мотивами.