Львів: памʼятки

ПАМ'ЯТКИ

Церква Св. Миколи, XIII століття. Найдавніша пам'ятка монументальної архітектури міста. Перша згадка – 1292 р., ще княжої пори церква служила як храмом, а й центром суспільно-політичного життя. У середині XVI століття за неї існувало Миколаївське братство. Внаслідок ґрунтовних перебудов пам'ятник не зберіг своїх первісних форм. Церква Св. Параскеви-П'ятниці . Один із найцікавіших пам'яток архітектури старого Львова, споруджений коштом молдавського господаря Василя Лупола. В інтер'єрі – один із найстаріших іконостасів, створений львівськими художниками XVII століття, складається із 70 ікон.

Костел Св. Мартіна . Заснований у 1630 році для ордену кармелітів. За монастиря існував госпіталь для військових ветеранів. Костел Св. Івана Хрестителя , XIV століття. Вважається храмом дружини Лева – угорської королівни Констанції. 1887 року істотно реставрований у неороманському стилі. Костел Марії Сніжної , XIV століття. Заснований німецькими колоністами, які оселилися у Львові за князя Лева. Відновлення після пожеж у XVII столітті та реконструкція 1888-92 гг. суттєво змінили вигляд пам'ятника. Комплекс Монастиря Бенедиктинок , 1597-1616 гг. Включає: костел, монастирський будинок, в'їзна брама в стилі бароко.

Преображенська церква . Перебудовано 1898 р. з колишнього тринітарського костелу. Перша святиня відновленої у Львові Української Греко-Католицької Церкви. Вірменський собор , 1363-70 гг. Упродовж століть собор оновлювався, добудовувався. Найстаріша частина – східна, першою прибудовою стала аркада з південного боку. Реконструкція 1723 року надала будівлі барокового вигляду. Остання реставрація була розпочата у 1908 році. Значну художню цінність собору складають скульптурні групи XV століття "Увірування Хоми" та "Св. Софія з дочками". Кафедральний собор , 1360-1479 гг. До кінця XVIII століття навколо костелу знаходився цвинтар з численними каплицями, які були розібрані. Залишилися лише найцінніші.

Каплиця Боїмів , 1609-15 гг. Споруджена на замовлення Г. Боїма. Інтер'єр вражає багатством рельєфів та скульптурного декору. Високу художню цінність представляє скульптурна група "Пієта" роботи Я. Пфістера – видатний витвір львівського мистецтва XVII ст. Каплиця Кампіанів , 1619 р. Вбудована у північну частину костелу. Зводилася за участю П.Римлянина та В.Капіноса. Ззовні будівля має оригінальний архітектурно-структурний декор, у центрі – три рельєфи на євангельські сюжети.

Ансамбль Успенської церкви , XVI-XVII століття. Визначна пам'ятка ренесансної архітектури. Навколо нього гуртувалася православна громада міста. У XVI століття тут виникло Успенське братство, у якому діяли друкарня і школа. До ансамблю входять кілька пам'яток. Успенська церква , в інтер'єрі - живопис XVII-XVIII століть, іконостас 1773, на вікнах - вітражі П.Холодного (20-30-ті рр. 20 ст.). Каплиця Трьох Святителів поєднана з Успенською церквою в середині ХІХ століття. Каплиця споруджена коштом К.Корнякта, висота пам'ятника 65 м, належить УАПЦ.

"Чорна Кам'яниця", 1588-89 р.р. Найкращий взірець житлової ренесансної архітектури. З 1596 року будинок став власністю Я.Лоренцовича, який відкрив тут одну з перших аптек у Львові, він добудував третій поверх, а четвертий надбудований вже 1884 року. Палац Корнякта, 1580 р. Найімпозантніша будівля на площі Ринок, споруджена для багатого грецького купця. Фасад прикрашений фігурами лицарів, а портал – масками та гірляндами. У XVII-XIX століттях здійснено ґрунтовні перебудови та реставрації, які стерли первісні стильові риси пам'ятника. На подвір'ї будинку знаходиться триярусна ренесансна аркада-лоджія (так званий Італійський дворик).

Площа Ринок . Архітектурний ансамбль, який займає особливе місце у цивільному будівництві Львова. За формою площа – квадрат розміром 142х129 м. У центрі – ратуша. Перша письмова згадка – у міських актах від 1381 року, коли згоріла дерев'яна будівля. У XV столітті споруджено нову ратушу, яка в 1826 році завалилася. Сучасна споруда зведена у 1827-35 рр.. Після пожежі 1848 року відновлено у сучасному вигляді. Як історична пам'ятка, ратуша – свідок багатьох подій. У середньовіччі перед нею стояв стовп покарання. В 1564 тут страчений молдавський землевласник Томша, а в 1578 - Іван Підкова. 1 листопада 1918 р. на ратушовій вежі піднято український синьо-жовтий прапор, а з 3 квітня 1990 року державний прапор України майорить над нею постійно. Оточують площу з чотирьох сторін 44 різних за часом та стилем (ренесанс, бароко, ампір) будинку. Всі вони в той чи інший час зазнавали перебудов, реставрацій, надбудовувалися верхні поверхи. У підвалах і перших поверхах багатьох будинків збереглися елементи готичної архітектури XV-XVI століть. Більшість кам'яних будинків мають стару планувальну структуру.

Будинок "Освіти" , 1763 р. Одна з найкращих споруд житлового будівництва в стилі бароко. У середині XIX століття будинок був куплений товариством "Просвіта" і в ньому розташовувався ряд культурно-освітніх установ: управа "Просвіта", книгарня НТШ, редакція та друкарня газети "Дело", журнал "Громадський голос". 30 червня 1941 року у цьому будинку проголошено Акт відновлення незалежності України.

Бернардинський Костел , 1600-30 гг. Базилікальний, оточений потужною оборонною стіною та монастирськими стінами. В інтер'єрі – численні дерев'яні вівтарі творів львівських майстрів XVIII століття. Декоративна колона перед фасадом костелу поставлена у 1736 році на честь Св. Яна з Дуклі, покровителя ченців бернардинів. Нині – церква УГКЦ.

Міський Арсенал , 1554-56 гг. Фортифікаційна споруда під час нападу шведів у 1704 році був арсенал зруйнований, але через два роки відбудований знову. Сучасна реставрація у 1979-81 pp. З 1981 року – музей зброї "Арсенал". Порохова Вежа , 1554-56 гг. Входила в систему фортифікації міста та служила для оборони підступів до міста зі східного боку. Королівський Арсенал , 1639-43 гг. Споруджений коштом польського короля Владислава ІV, у стилі бароко. З 1939 року – Львівський обласний державний архів.

Домініканський Костел , 1745-64 гг. Один із найбільших у Львові пам'яток бароко. В інтер'єрі – низка цінних витворів мистецтва: алебастрові надгробні пам'ятки XVI століття, мармуровий пам'ятник А. Гротгеру. Костел Єзуїтів , 1610-30 гг. Побудований у стилі чистого бароко італійського зразка. Одна з найбільших релігійних споруд міста (довжина 41 м, ширина 22,5 м, висота 26 м). Єзуїтська Колегія . Триповерхова споруда, перебудована з колишнього монастиря ченців цього ордену. За монастиря існувала єзуїтська школа, учнем якої на початку XVII століття був Б. Хмельницький, у XVIII столітті школу перейменували на академію. Нині тут середня школа №62.

Колишні будівлі НТШ , XIX століття, споруджені у стилі еклектики. У першій будівлі містилася велика бібліотека, був музей. Тут працювали І.Франко, М.Грушевський, В.Гнатюк, М.Павлик, бували Л.Українка, Б.Грінченко, В.Стефаник, та багато інших письменників, науковців, громадських діячів. У другому будинку була друкарня, була редакція "Літературно-наукового вісника", видавалися "Записки НТШ". З 1951 року будинок №24 займає Інститут суспільних наук АН України.

Церква Св. Петра та Павла , 1786 рік. Притвор із дзвіницею споруджено у 1798 році, іконостас – у 1862 році. Належить УАПЦ. Собор Св. Юра , 1744-1770 гг. Класичний взірець української барокової архітектури. Прикрашають собор скульптури Пінзеля. Навпроти собору знаходиться митрополитський палац, який оточують капітульні будинки (XIX століття) та огорожа з двома воротами, у дворі – дзвіниця. Головна святиня Української Греко-Католицької Церкви. 1946 року храм передано Руській Православній Церкві, 1990 року повернуто українським католикам.

Головний корпус Університету , 1877-81 гг. Спочатку тут був Галицький сейм. Вражає імпозантність фасаду: величний портик з колонами та лоджією, скульптурними алегоричними групами "Робота" та "Освіта" при вході, "Галичина, Вісла та Дністер" – на атиці. З 1920 року будинок передано університету.

Личаківський цвинтар . Існує з 1786 року. Територія в 40 га розбита на 86 полів, на яких знаходяться майже 3,5 тис. пам'яток та композицій роботи відомих скульпторів та архітекторів. У 1991 році Личаківський цвинтар став історико-меморіальним музеєм-заповідником. Янівський цвинтар . Існує з 70-х років ХІХ століття. Територія 25 га поділена на 44 поля. На 31-му полі поховано українського художника М.Сосенка (1875-1920 рр.) та поета Богдан-Ігоря Антоніча (1909-37 рр.), на 38-му – могили Українських Січових Стрільців, які полягли в боях за Львів у листопаді 1918 р. Тут похований генерал Г. Тарнавський (1859-1938 рр.), головнокомандувач УГА. Осквернені стрілецькі могили відновлюються товариством "Меморіал".