Найпівденніше місто Чорногорії. Йому належить рекорд Чорногорії — 217 сонячних днів на рік. Тепла вода (понад 26С) забезпечує купальний сезон із квітня по листопад. Місто стоїть на річці Бояна на мальовничих пагорбах в оточенні маслинових гаїв.
Стародавній Ульцинь налічує понад 2 тис. років свого існування і в даний час є цікавою сумішшю Заходу і Сходу, що особливо помітно на екзотичному східному базарі, який неодмінно відвідують усі туристи. У 5 ст. до зв. е. тут імовірно жили грецькі племена. У 2 ст. до зв. е. їхнє поселення захопили римляни, після чого воно стало відоме під назвою Ольцініум. Потім місто увійшло до складу Візантії, пізніше стало частиною держави Зета. У цей період було збудовано верхню частину старого міста Ульциня. У 1405 р. місто завоювала Венеціанська республіка, а 1571 р. ним заволоділи турки. Під їхньою владою Ульцинь перебував понад 300 років. У цей час місто стало відоме як велике піратське поселення, де торгували рабами. У 1878 р. Ульцинь став частиною Чорногорії.
У старій частині міста можна побачити руїни стародавнього Свача, Палаци Балшича та Венеціанський, мечеть Паші.
Ульцинська рів’єра славиться своїми піщаними пляжами (24 км), причому в піску міститься багато солей та йоду, що надає йому цілющі властивості. Найвідоміший — Великий пляж, який простягся на 13 км. У центрі міста на березі мілководної бухти знаходиться Малий пляж довжиною 650 м — мілководна бухточка вкрита дуже дрібним піском. У гирлі річки Бояна розташований єдиний на Адріатиці невеликий річковий острів Ада площею 5,4 км, на якому знаходиться відомий нудистський курорт. З обох боків острів омиває прісна вода річки Бояна, з третього боку — морський пляж.