Гілі — це три мікроострова за 35 км від східної точки Балі. Гілі Траванган (Gili Trawangan) – найбільший, і два менші – Гілі Ейр (Gili Air) та Гілі Мено (Gili Meno). Знаходяться вони, насправді, поряд із сусіднім з Балі островом Ломбок, але дістатись до них можна і безпосередньо з Балі.
Острови справді мікроскопічні. Найбільший з них – Траванган – 2.5 кілометра завдовжки та 1.5 кілометра завширшки. За годину з невеликим островом Траванган можна обійти цілком по периметру. А ще на островах немає машин і мопедів — жодної. Як транспортні засоби використовуються велосипеди, рибальські човни та кінські вози. Тому на Гілі самотньо, тихо, спокійно, та й майже по-райському.Суть перебування на Гілі - це розслаблення, відпочинок та усамітнення. Тут нічого не хочеться робити — валятися на пляжі або на лежаку в кафе, слухати музику, пірнати і купатися, займатися будь-якою іншою ненапружною нісенітницею. Можна взяти човен і поїздити навколо острова, пірнати у гарних місцях. Можна сісти на міжострівний транспорт – gili island hopping boats – і опинитися на сусідньому острові. Ну хіба що на одному з островів — на Травангані — є хоч якась подібність до активного туристичного життя — ціла вуличка з готелями, кафешками, барами та ресторанами.
Три острови схожі один на одного зовні, але трохи відрізняються за атмосферою. Найвідокремленіший - це Гілі Мено - його ще називають островом для молодят. Там мінім цивілізації — парочку бунгало на березі, парочку кафешок з їжею, натомість гарні пляжі. Гілі Ейр теж досить відокремлений, але все-таки там трохи більше за всяку цибівілізацію — більше ресторанчиків і навіть є спа. Ну і найтусовіший - це Траванган. Він шумніший, веселіший, дорожчий. Там є готелі на будь-який смак.