Здійснюючи екскурсійний тур до Словенії обов'язково треба відвідати Піран (Piran) – старовинне містечко, що розташоване на березі Адріатичного моря недалеко від курорту Порторож (Portoroz). Тут Ви зможете повною мірою поринути в атмосферу середньовіччя, відчути майже магічну привабливість цього містечка, що має багатовікову історію. Рідко де зустрінеш таке дивовижне за красою та укладом життя місто. Історія Пірана тісно пов'язана із морем. Розташовується він у тридцятикілометровій смузі узбережжя Словенії за 7 км від хорватського кордону, за 19 на південний захід від Копера і за 23 км від італійського кордону. Вперше Піран згадується в «Космографії» Аноніма з Равенни, написаної ще в VII столітті, де серед інших римських поселень на істрійському узбережжі згадується «Піранон» - нинішній Піран . Ряд дослідників вважають кінець V століття датою його заснування. Сама назва міста Піран походить від грецького слова pyr – «вогонь». Ще в античні часи на самому краю півострова, що вдається в море, запалювалися вогні, що служили маяками кораблям, що прямували до грецької колонії Аєгіда - нинішнього міста Коперу. За свою багатовікову історію Піран бачив іллірійців, кельтів, римлян і готів, візантійців, слов'ян та франків.
У 923 році було підписано торговельний договір з Венецією, для якої навколишні солончаки Пірана були основним джерелом видобутку солі. Зі свого боку, Венеція зобов'язалася захищати Піран від зовнішніх ворогів. Взаємовигідні відносини з Венецією тривали довгий час, і Піран отримав багато привілеїв. Найкрасивіші будівлі Пірана відносяться саме до цієї епохи, доби XIV століття. Щойно приїжджаєш сюди, одразу розумієш, що Піран і є маленька Італія. Навіть усі написи тут продубльовані італійською. Основний дохід мешканцям міста давали море та вже згадане виробництво солі. Благодатний клімат середземномор'я створював відповідні умови для виробництва на околицях міста овочів, вина та маслин. Марками місцевого вина – біле «Біла Мальвазія» та червоне «Рефошк» Піран славиться і сьогодні. З повною підставою Піран вважається перлиною Адріатичного узбережжя. Це справді перехрестя двох культур: італійська та словенська мови в цьому місті абсолютно рівноправні. За містом закріпився статус міста-музею. Тисячі туристів-аматорів історії та пам'яток старовини щорічно приїжджають сюди, щоб поблукати старовинними мощеними вулицями, забудованими тісно стоящими будинками, помилуватися численними історичними пам'ятниками старовинної архітектури і побувати на знаменитій овальній площі, в центрі якої стоїть пам'ятник Джузеп - відомого композитора, скрипаля, викладача та теоретика музики. Загалом у місті дві площі, маяк та стародавня стіна з вежами. Стіна перетворена на оглядовий майданчик. Решту території займають тісно стоять будинки з червоними черепичними дахами. Незважаючи на те, що висотних будівель тут немає, все місто розташоване одразу на кількох рівнях. Одноповерховий будиночок може бути прибудованим до даху двоповерхового будинку. Навіть у межах одного двору – кілька ярусів. Але коли ходиш у Пірані вузькими багатоярусними вулицями, де всі вікна з обов'язковими сонцезахисними віконницями та мотузками для білизни, не помічаєш жодних недоліків. За винятком пристані для яхт, весь берег придатний для купання, вода чиста, у Пірані немає промислових об'єктів, і сюди не заходять великі судна. Можете сміливо згортати з набережної і заглиблюватися у вузькі криві вулички, загубитися неможливо в який бік ви не пішли б, ви постійно виходитиме до моря, майже як на острові.