15.11.2023
Детальний гід про транспорт в Туреччині
По останній бамбуковині, і по домівках
Сичуань
Провінція Сичуань розташована на заході Китаю. Це край надзвичайно красивої дикої природи і, водночас, божевільної активності людей – там живе понад 100 мільйонів людей. В основному заселені родючі низини на сході, де щороку сприятливий клімат дозволяє отримувати багаті врожаї.
Цей район оточений горами. Північні області провінції вкриті густою рослинністю, що складається з порід дерев світового лісового фонду. На заході височіють гори Тибету з крижаними вершинами та нескінченними степами. Більшість провінції розташована в гірських районах, а це означає життя на висоті з поганими дорогами і відсутністю поїздів.
Недоступність провінції зберегла її багату культуру. Це також останнє місце на Землі, де в природних умовах мешкають бамбукові панди, снігові леопарди та золоті мавпи.
Не бійтеся за свій гаманець, адже рівень злочинності тут є досить низьким. У школах другою обов'язковою мовою є англійська, тому при виникненні будь-яких проблем у комунікації обов'язково знайдеться хтось, хто надасть вам допомогу. А якщо їм пощастить подолати свою сором'язливість, то вважайте, що ви придбали друга на все життя.
Ченду
Місто Ченду – це столиця. Тут буде досить цікаво провести день-другий, хоча на більший термін залишатися тут буде нудно. Можна досліджувати традиційні старовинні вулички або просто повалятися на траві у парках. Нічне життя однакове скрізь, але тут воно в китайському стилі, з вестернізованими барами, караоке та небезпечними нічними клубами. Там можна досить весело провести час, а також запросто познайомитися з місцевими жителями, які не посоромляться поговорити з вами про проблеми життя насущного.
У Ченду існує дослідницький центр вирощування бамбукових панд в неволі, в якому міститься невелика кількість панд. Умови їхнього життя просто відмінні, і до них можна підійти досить близько. Панди – це милі неквапливі істоти, вони проводять час за постійним жуванням бамбука. Цікаво те, що вони також їдять і м'ясо, хоча важко уявити панду за ловом якогось гризуна.
Сичуань - це одне з останніх місць, де в природному середовищі живуть панди, хоча їхня кількість постійно знижується. Майбутнє їхнє існування залишається під питанням. Уряд постійно намагається покращити цю ситуацію, хоча їхні зусилля в цьому питанні іноді заходять надто далеко: у 1990 році було страчено двох чоловіків, у яких було виявлено шкурки двох панд.
Місцевість в окрузі Сунпень, прикрашена буддійськими молитовними прапорами.
Кухня
У Сичуані – фантастична кухня. Подорож не буде вважатися вдалою, якщо ви не скуштували традиційних страв цієї провінції. Повсякденне приготування їжі виглядає так: усі збираються навколо каструлі з гарячим м'ясним бульйоном і готують суп за власним рецептом. Інгредієнти варіюються, однак у більшості випадків використовуються тонко нарізані шматочки м'яса, морепродукти та овочі.
Інгредієнти м'ясного бульйону включають деякі гострі спеції, і для людини, яка вперше покуштувала цю кухню, це може стати досить болючим досвідом. Приготування страви може тривати кілька годин. Запивають суп яким-небудь дешевим пивом, проте після такої гострої страви цей напій буде доречним. Якщо ви хочете перекусити щось гостреньке, тоді вам потрібно просто зупинитися в одному з барів по дорозі і з'їсти одну-дві порції шашлику.
Подорож околицями Ченду
Сичуань справді оживає, коли вибираєшся з міста та вирушаєш у скелясту та гірську сільську місцевість. Вам не потрібно далеко йти від Ченду, щоб знайти якесь цікаве місце. Емей Шань – це священна буддійська гора, де розташовані численні монастирі. Це досить широка місцевість, тому вам знадобиться кілька днів, щоб її дослідити. Люди в цьому районі є завжди, тому вам не вдасться сховатися від торговців футболками з пам'ятними написами та пляшками Коли. Однак все ще можна піти подалі від натовпів людей і побути наодинці з природою.
У деяких монастирях дозволяють залишитися на ніч, а також на шляху можна зустріти багато заїздів. Ця область заселена досить вимогливими мавпами – вони спритні злодюжки, і легко можуть вкрасти у вас якусь річ, або ж випрошуватимуть частування. Дайте їм пару печінок, інакше вони можуть серйозно розсердитися.
Хочемо бути як буддисти в Літан
Неподалік знаходиться місцевість, яку називають Лешань. Там знаходиться найвища у світі статуя Будди. Ця величезна 71-метрова статуя була вирізана зі скелястої скелі. Височачи над річкою, ця статуя справляє справді незабутнє враження.
Подорож на північ
Якщо тримати шлях на північ від Ченду, то дорога приведе вас до гір Цинлінь. У цьому районі розташований Національний парк Цзючжайгоу. Це чудове місце, оточене горами з непрохідними лісами, і наповнене річками, озерами, водоспадами та досить розвиненою інфраструктурою. Вода в цій місцевості казково прекрасна, тому що в ній міститься велика концентрація кальцію, завдяки якому вода забарвлюється в бірюзовий колір і стає дуже прозорою.
Дорога північ в'ється серпантином по альпійським пейзажам, порізана різноманітними досягненнями індустрії. Однак слід пам'ятати, що фабрики приносять роботу та достаток до районів, які раніше були дуже бідними. Зсув перекрив дорогу до Цзючжайгоу, тому ми вирішили зупинитися в Сунпені. Саме собою місто представляє щось невизначене. Однією з головних розваг для туристів у цьому місті стали кінні прогулянки сільськими околицями. Нам вдалося виторгувати коней напрокат для чотириденної прогулянки Крижаною Горою за 5 фунтів стерлінгів на день – це був просто грабіж з нашого боку. Вони дають вам коня, несуть ваш багаж, встановлюють вам намет, готують вам їжу та водять по чудових місцях.
Буддійські ченці виготовляють пісочну мандалу, зображення Всесвіту, що змінюється.
Дуже складно не перейнятися поетичним настроєм під час кінних прогулянок у віддалені долини, де існують лише розкидані ферми та буддійські храми. Але нас попередили, що ця подорож небезпечна. Можна провести багато днів, відірваними від медичного обслуговування, тому подбайте про те, щоб добре підготуватися.
Ми зупинилися біля плато діаметром 5000 миль. Гіди відправили коней назад у табір, запевняючи, що ми без проблем зможемо піднятися на 6500-метрову гору. Після невдалого підйому ми опинилися по коліна в снігу, з жахливим самопочуттям від різкого перепаду висот і без найменшої ідеї, як повернутися назад до табору. На щастя, нам таки вдалося знайти дорогу назад. Ця подорож стала для нас корисним уроком.
Дорога Сичуань-Тибет
На захід від Ченду йде дорога Сичуань-Тибет, стародавній шлях, який піднімається до плато Тибету. Зазвичай, що вище піднімаєшся, то гірша дорога. Я вирушив цим шляхом, проте, замість того, щоб прийти до Тибету, я потрапив до Юньнань.
Цей шлях займає чотири повні дні автобусом, так що постарайтеся розтягнути його хоча б на тиждень, щоб поїздка не стала для вас дуже виснажливою.
На щастя, іноді трапляються досить уважні водії, які на особливо рельєфних ділянках дозволяють вам вийти і піти пішки в той час, коли вони трясуться в порожньому автобусі самі. Не дивно, що багато хто з них любить випити.
Кандін – це перша зупинка, дуже цікаве місце із сумішшю Буддійських храмів, католицьких церков та традиційних китайських будинків із вкрапленнями квартир у стилі «шлакоблок». Вночі це місце оживає тисячами вуличних забігайлівок. Першу порцію гострого я покуштував у шашличній Як, яка виявилася досить дешевою.
З цього пункту дорога піднімається до тибетського плато; цю місцевість переважно заселяють тибетці, тому всім впливає Буддизму. Також там мене відвідало відчуття Дикого Заходу, з ковбоями в китайському стилі, кочуючими фермерами і безмежними степами. Ковбої роз'їжджають там на мотоциклах чи конях, але не з рушницями, а з мечами. Коли я спробував ближче розглянути один із мечів на ковбої, той негайно відійшов, взявши меч за ручку. Я гадаю, тут це не вперше.
Тибетський будинок на дорозі до Літану. Люди мешкають там на верхніх поверхах
Літан – це маленьке містечко, оточене луками на висоті 4000 метрів. Нестача кисню переноситься дуже важко. Вам знадобиться кілька днів, щоб організм адаптувався до цих умов. Готелі убогі, наприклад, ванною вони назвали гнучкий шланг, з якого текла холодна вода.
Головний монастир там був збудований у XV столітті. Це приголомшливе місце, де можна побачити тих, хто молиться, які сидять у трансі, як статуї, читаючи молитви і цитуючи мантри. Там є також ламаїстський монастир із хлопчиками-підлітками, які вчать напам'ять давні священні писання. Я також бачив невелике будівництво з дюжиною жінок, які піднімали сходами каміння, копали ями, клали цеглу, і навколо жодного чоловіка. Це було справді схоже на інший світ.
Зі знанням усіх деталей, поїздка в Сичуань може стати справді незабутнім враженням. Якщо ви опинитеся далеко від великих міст, то місцеві жителі, які не залишаться до вас байдужі, із задоволенням попрактикують з вами англійську мову, запросять до себе в будинок і просто постараються з вами поспілкуватися. Це робить Сичуань справді незвичайним місцем.
Фото: Саймон Кансік
За матеріалами: Велика Епоха
Дізнайтеся про тури першими!
Підпишіться на розсилку. Мандруйте з Турне.
