Рибалка у Закарпатті

Якщо у вас є нові рибальські снасті, і ви не знаєте, де їх випробувати – давайте разом з нами в тур річками Закарпаття. Всі рибні місця нам невідомі, але про три точки проживання хижака розповісти можу. Отже, в екскурсійному листі вам пропонується річка Уж (місто Ужгород), річка Латориця (місто Мукачево), річка Боржава (село Добросилля Берегівський район).

Ужгород – місто «засмученого рибалки». Виною всьому влада міста, яка заборонила в межах населеного пункту виловлювати хоч щось із річки Уж. І повірте мені, там є, що виловити, оскільки рибу підгодовують усі кому не ліньки з будь-якого з трьох мостів над річкою. Риб'ячі тушки, що досягають у довжину до півметра і вагою під кілограм – чи не це мрія будь-якого рибалки? Зате зайшовши за межу міста, ви можете виловити все, що можете. Найкращим часом дня для лову ми вибирали прохолодний ранок, який починався ще до сходу сонця, десь о 4-й ранку. Марш кидок пішки 5 км за міську межу вздовж річки, знаходили місце, найбільш заросле і мало хожене, розгортали всі свої снасті і починалося рибальське свавілля. До полудня, коли рука втомиться закидати спінінг, можна подумати про перекус і хліб насущний, бо вдень риба, схоже, теж відпочиває. Ловитись у тих краях особливо добре на силікон (або читай на імітацію маленької рибки, тільки з силікону). Гачки брали трійники і без додаткового вантажу.

Якщо підйом у такий раніше час для вас важкий, вечірня рибалка вас теж не розчарує, тому що ввечері «хижак ганяє не гірше». Нам частіше траплявся жерех та щуки. Але, оскільки ми займалися спортивною рибалкою, то є ймовірність, що наша риба може потрапити і на ваш гачок. Що стосується опису самої річки, то за містом вона більш інтенсивна протягом, ніж у межах, береги високі і круті, при цьому дно різко йде вниз.

Рибалка у Мукачеві помітно відрізнялася від Ужгородської. Річка Латориця більш агресивна та інтенсивна, гірша в порівнянні з Ужем. У Латориці ми ловили стоячи зі спінінгами в руках у воді. Дно вистелене якщо не галькою, то камінчиками близькими за розміром. Риба тут менш розташована до близького спілкування з рибалками, так що для того, щоб щось виловити та похвалитися перед іншими такими ж маніяками, доведеться докласти чимало зусиль і майстерності. Що мене особисто здивувало, то це реальна можливість переходити гірську річку вбрід. Є на Латориці кілька таких місць, де від берега до берега місцеві ходять із сандалями в руках і з закатаними брючками – мокро, проте швидко. Снасті та силікон використовувалися ті ж, але ось покльов був краще ранковий.

Річка Боржава здивувала та розчарувала. Природа, яка утихомирює і місцями давно не бачила людини. (Зробили висновок з того, як пробиралися через чагарники кущів). Оскільки вона протікала через село природа берегом мало зворушена, але сама річка була каламутна і брудна. Просто витік Боржава схоже брала з краю міського і разом із течією хапала з берегів усі продукти людинодіяльності: пляшки, пакети та всяке сміття. Береги високі та похилі, місцями глиняні, кермо звивисто. Але риба нами була помічена. І який би силікон ми не топили в річковій каламуті, нічого зловити нам так і не вдалося.

Так що якщо у вас є бажання та впевненість у своїй удачі – ризикніть, може саме вам пощастить у тих місцях, де не пощастило нам!

Автор Чаус Олена
Курси журналістики
http://www.m-centr.ho.ua