Оман: поради туристам

КОРИСНІ ПОРАДИ Дуже багато в країні підпорядковано звичаям і традиційним ісламським нормам, тому слід дотримуватися певних правил поведінки. У громадських місцях жінкам варто уникати надміру відкритого або обтягуючого одягу та міні-спідниць, а чоловікам - шорт або майок без рукавів. Носіння європейцями місцевого одягу теж не схвалюється, і хоча швидше за все ніхто відкрито не висловить невдоволення з цього приводу, одягатися "під араба" також не рекомендується. Входити до мечеті немусульманам заборонено (обмежений вхід дозволено до мечеті султана Кабуса у столиці країни). При цьому охайність в одязі дуже цінується. У банках, на переговорних пунктах, поштою та в інших місцях є окремі віконця для жінок. У таксі жінці відводиться заднє сидіння, а маршрутних таксі - переднє. Забороняється знімати військові та поліцейські об'єкти, аеропорти та внутрішні приміщення мечетей. У побутовій зйомці також слід бути дуже обережним - не варто фотографувати і навіть наводити об'єктив на чоловіків без їхньої згоди. Особливо не рекомендується фотографувати жінок та священнослужителів, іноді можуть активно перешкодити зйомкам навіть поліцейські. У дивовижній країні досить жорсткі природоохоронні норми. На узмор'ї Рас аль-Хадд – Рас аль-Джунейз забороняється збирати раковини та будь-які інші природні об'єкти. Гучні розмови та фотографування зі спалахом заборонені. Одяг має бути темним. Одночасно відвідувати такі заповідні райони можуть трохи більше 60 чол. Також без спеціального дозволу не дозволяється відвідувати заповідники та резервати, збирати трави або робити зйомку (та й взагалі наближатися до тварин) під час парування. Антилопа орікс особливо охороняється законом. Підйом коралів і раковин із дна, а також трофеїв з місць аварії корабля, категорично заборонений. Будь-який вид риболовлі та підводного полювання повинен проводитись в організованому порядку та підлягає ліцензуванню. Перед поїздкою в зони, що охороняються, слід завжди консультуватися в Директораті природних заповідників у Маскаті. Оман – одна з найбезпечніших країн світу. Рівень злочинності вкрай низький. Навіть у провінції та в нічний час доби можна не побоюватись будь-яких проблем з місцевими жителями. До води загалом тут ставлення дуже трепетне. Тому в жодному разі не можна купатися в місцевих водоймах, відкрито лити воду на землю (навіть для гігієнічних процедур) або залишати відкритим кран. Водопровідна вода, в основному, артезіанська або опріснена, тому абсолютно безпечна для вживання, але через повну відсутність у ній мінеральних солей не рекомендується для пиття – краще використовувати пляшку. Окрему проблему є "ваді" - русла сухих зазвичай струмків і річок. У період дощів вони швидко наповнюються водою, яка бурхливими потоками мчить вниз, зносячи маси грунту і каміння, і заливаючи абсолютно сухі передусім ділянки. У країні навіть запроваджено спеціальний дорожній знак "Обережно, вади!" (перекреслений трьома хвилястими горизонтальними лініями вертикальний прямокутник у вигляді стрілки). До природних небезпек належать тепловий (сонячний) удар, високий рівень сонячної радіації (слід використовувати захисні креми, окуляри та одяг), своєрідний склад місцевої води та їжі. Небезпечних тварин практично немає. При зануренні слід побоюватися акул, барракуд, скатів, численних коралових риб, чиї шипи досить отруйні, і навіть морських їжаків, чиї голки надовго застряють у тілі людини. На півдні країни досить сильні течії та прибій, що робить занурення у невідомому місці досить небезпечним заходом. В Омані досить заплутана система позначень вулиць та будинків – більшість із них не має назв зовсім – лише номер чи назва району. Деякі райони мають "місцеві" назви, які не вказані в жодних довідниках, але активно використовуються у повсякденному спілкуванні. Ще більше плутанини викликають абревіатури, які зазвичай вимовляються разом і набули статусу самостійних слів (наприклад, словом "ейчоуп" позначають поліцію, "емкью" - столичний район Мадінат-султан-Кабус, і т. д.). Оманці дуже товариські і можуть вільно заговорити з незнайомою людиною, але при цьому коло тим досить жорстко обмежене певними правилами - не слід говорити про особисте життя (про сім'ю - скільки завгодно), про релігію, про місцевих жінок, закони та вдачі. Водночас питання до жінки про її чоловіка чи кількість у неї дітей вважається цілком доречним. Султан має в країні незаперечний авторитет, тому будь-які висловлювання про нього або його сім'ю можуть бути сприйняті щонайменше вороже. Чоловіки при зустрічі або тиснуть один одному руки, або двічі позначають поцілунок. З жінкою вітатися за руку (та й взагалі торкатися) можна тільки в тому випадку, якщо таку ініціативу виявила вона сама або її чоловік, але зовсім не забороняється привітати жінку, навіть із закритим обличчям, посигнавши клаксоном автомобіля або помахавши рукою. Особливою пунктуальністю місцеві жителі не вирізняються. Гостинність оманців широко відома. Відмова від запрошення в гості може бути розцінена як особиста образа. При вході в будинок слід обов'язково зняти взуття та дотримуватися розпоряджень господаря. Оманська трапеза проходить без участі столів та стільців - гості розміщуються на підлозі, на спеціальних циновках та подушках. Частування зазвичай дуже легкі (чай, кава, фрукти, солодощі і т. д.), але досить рясні (чашку наповнюватимуть постійно), але від нього не прийнято відмовлятися. Зазвичай, щоб дати господарям зрозуміти, що їхня привітність сприйнята з належною повагою, але більше нічого з'їсти просто неможливо, достатньо похитати чашку в руках. Брати їжу лівою рукою не заведено. Рис беруть щіпкою, деякі пастоподібні страви (хоммус, мутаббель) можна брати шматочком хліба. Завершують трапезу зазвичай зубочистка (хатаб аснан) або зерна кмину (аннут), які використовуються для освіження порожнини рота. Більшість готелів та ресторанів мають ліцензію на продаж алкогольних напоїв, які мають бути вжиті на місці, без права винесення. Винесення алкоголю на вулицю, розпиття в громадських місцях, керування автомобілем у нетверезому стані та перевезення алкоголю переслідуються законом і караються досить жорстко (аж до тюремного ув'язнення). Ціни на алкоголь високі. У період рамадану алкогольні напої не продаються. Увечері в середу та четвер багато ресторанів переповнено. У деяких ресторанах та кафе не буває меню в традиційному розумінні цього слова - страви замовляються усно або за принципом "те саме, що й за тим столиком". Втім, господарі таких закладів зазвичай самі приходять на допомогу іноземцю, якщо бачать, що він не може оформити замовлення. У більшості місць чайові давати необов'язково. Дорогі ресторани додають до рахунку 15-17% за обслуговування автоматично, але у разі хорошого обслуговування рекомендується залишати персоналу 5-10% суми рахунку. У таксі чайові не прийнято, оскільки вартість поїздки обумовлюється заздалегідь. У готелях до вартості обслуговування додається місцевий податок 15%. На ринках та у приватних магазинах можна торгуватися, у великих магазинах ціни фіксовані. Музеї та інші визначні пам'ятки безкоштовні. Електрична мережа розрахована на напругу 220 В., 50 Гц, розетки, в основному, британського стандарту – три штирі із заземленням. Адаптер можна придбати у магазинах. Система заходів метрична, але на базарі та в невеликих лавках часто використовують місцеві або британські заходи ваги та довжини. Температура вимірюється у градусах за Цельсієм.