Коста Дорада — «Золотой берег» — отримав свою назву не випадково: дрібний пісок нескінченних пляжів блищить у хвилях Середземного моря, як розсип золота. Але справді золотим Коста Дорада зробили туристи. Подивіться на карту: від вітрів та циклонів з півночі та заходу середземноморський берег добре захищений спочатку Піренеями, а потім Каталонськими горами. Вони не лише прикрашають ландшафт, а й створюють чудовий стійкий клімат — достатньо поглянути на місцеві пальми, пінії та кипариси. Завдяки горам у Коста Дорада з березня по жовтень стоїть хороша погода, а тому сюди майже весь рік тягнуться відпочиваючі і на Золотий берег ллється дощ доларів, песет, франків, марок, гульденів... Але золотий дощ докорінно змінив вигляд Золотого берега. За двадцять років, що минули після смерті диктатора Франка, тихий і дешевий провінційний куточок із напівпорожніми пляжами перетворився на туристичний центр європейського значення. Цьому сприяв не лише клімат, а й те, що до Коста Дорада з будь-якої точки Західної Європи можна дістатися за один-два дні. Маленькі, затишні прибережні готелі та ресторани дедалі швидше поглинаються багатоповерховими готелями. Величезні та впорядковані кемпінги, що розкинулися неподалік берега, приваблюють полчища автомобілістів із наметами та вагончиками. Ресторани, дискотеки, атракціони, гігантські торгові комплекси та різноманітні аква-парки здатні задовольнити будь-які ваші потреби у будь-який час дня та ночі. Все це призвело до того, що Коста Дорада став центром як масового, а й дешевого туризму. Саме тому, до речі, сюди приїжджають безліч туристів. Щоправда, незважаючи на такий наплив відпочиваючих. Золотий берег загалом все ще залишається золотим, а вода вважається досить чистою.