Тури Сарагоса

Столиця Арагона Сарагоса — велике, сучасне місто, шосте за величиною місто Іспанії з населенням півмільйона людей, з розвиненою промисловістю, університетом. Минуле — далеке і порівняно недавнє - тут тісно переплелося з сьогоденням, утворивши незворотний зв'язок часів і пам'яті людей різних поколінь.

Сарагоса — антична колонія, заснована римлянами в 27 році до н.е., займає шосте місце серед найбільших міст Іспанії. Історичний район міста тягнеться зі сходу на захід від парку Бруїл до Альхафер'ї. Тут зосереджена більшість музеїв (музей Камона Аснара, провінційний музей образотворчих мистецтв, музей Гаргальо) та пам'ятників, над якими височить базиліка Нуестра Сеньйора дель Пілар. Весь район легко обійти пішки. Можна побачити церкви та красиві бруковані площі, торгові вулички з численними барами, тут розташований знаменитий квартал Тубо.

Перші поселення іберійських племен, які говорили на стародавньому арагонському діалекті, з'явилися в долині Ебро задовго до нової ери, і Піренеї служили їм перепоною чужоземних завойовників. За часів іберів дома Сарагоси існувало невелике поселення під назвою Салдуба.

Потім сюди прийшли війська римського імператора Августа. Підкоривши арагонців, що відчайдушно опиралися, римляни заснували в 27 р. до н.е. на місці нинішньої Сарагоси військове поселення Caesarea Augusta («місто імператора Августа»), яке незабаром стало одним із найбільш процвітаючих міст Іберії. Досі в Сарагосі можна бачити фрагменти фортечних стін римської епохи, що збереглися.

Перші сліди християнства в Сарагосі відносяться до IV ст., однак існує переказ, що близько 40 р. у Сарагосі побував і проповідував Слово Христове апостол Яків.

Після римлян Сарагосою володіли вестготи. У 716 р. місто було взято арабами під проводом Муси Ібн Нусаїра і отримало назву Медінат Сарагуста. За маврів місто суперничало за красою та багатством з Кордовою, Толедо та Мерідою, розповідають, що колись Сарагосу оточували фортечні стіни, споруджені з білого каменю, і її, подібно до Москви, називали «білокам'яною»" або «Білим містом».

У 1118 р., за часів реконкісти, король Альфонсо I Арагонський вигнав маврів із Сарагоси і з того часу, з початку XII і до кінця XV ст. Сарагоса була резиденцією арагонських королів, але надалі, після возз'єднання з Арагона та Кастилії, втратила всі свої права та привілеї.

У Сарагосі вінчалися король Фердинанд та королева Ізабелла Католицькі, за часів яких було завершено вигнання маврів з Іспанії та відкрито Америку.

У роки наполеонівських воєн Сарагоса прославилася на всю Європу безприкладним опором французьким військам. Облога Сарагоси у 1808 – 1809 рр. стала найяскравішою сторінкою історія боротьби іспанців з Наполеоном. Як нагадування про мужність арагонців стоїть зараз на одній із площ міста пам'ятник 54 тисячам загиблим жителям Сарагоси та околиць, які протягом двох місяців витримували облогу наполеонівських військ. Навіть зруйнувавши оборонну стіну, французи змушені були вести бій за кожну оселю, і змогли дійти лише до центру міста, не ризикуючи продовжувати наступ. З того часу Сарагоса здобула титул «Завжди Героїчної», а її військовий прапор прикрасила почесна нагорода іспанських королів.