Португалія: національна кухня

Португальська кухня - це проста, по-селянськи щільна їжа на основі риби, м'яса та капусти. Свіжа зелень тут майже не вживається.

До національних страв належать caldo verde - густий суп з картоплі та капусти., і bacalhau - тріска, наприклад, тушкована з турецьким горошком. Тріску сьогодні ловлять у Північному морі не португальські рибалки – її імпортують із Норвегії. Але вона має такий самий попит, як і своя свіжа риба, яку або відварюють, або смажать на деревному вугіллі. Це насамперед сардини та невелика макрель (скумбрія).

Найсмачнішою атлантичною рибою, яку подають на стіл на португальському узбережжі, є robolo – вовчий окунь. Дуже гарні pargo, sargo та tamboril - морський чорт, а також peixe espada (меч-риба). На півночі можна поласувати прекрасною прісноводною рибою: truta - форель, і lampreia - вугреподібна дев'ятиглазка. Рибний суп caldeirada має консистенцію каші.

М'ясними стравами португальської кухні є befe і fevras – котлети та шницелі з яловичини чи свинини. Трохи смачніше borrego - баранчик, і cabrito - козеня, як правило, запечені в духовці. Втім, frango - курчата і leitao - молочне порося також доводять, наскільки ароматним може бути м'ясо.

З овочів у Португалії на стіл можуть бути подані морква, цвітна капуста та трохи стручкової квасолі, відварені та политі олією.

Португальці люблять солодке - doces. З монастирських пекарень виходять тисячі виробів із фантастичними назвами, наприклад, "небесне тістечко", "печиво черниці" або "ласощі онука". У всіх цих виробів є загальне: вони приготовані з великої кількості цукру та яєчного жовтка і присмачені кокосом, марципаном, мигдалем та корицею. Дуже смачно було de amendoa – мигдальне печиво зі сметаною. Вибір сирів не дуже великий, найвідоміший сорт queixo da serra.

По завершенні трапези подається cafezinho - кава еспресо або чарка горілки - bagaceira.

Всесвітню популярність приніс Португалії портвейн – виньо ду Порту – червоне чи біле десертне вино з 20% алкоголю. Область його виробництва вже з XVIII століття визначається законом – це терасні схили долини Дору між Пезу-да-Регуа та іспанським кордоном. Ця область таїть у собі геологічну загадку: вважають, що сланцеві шари, що містять вологу, накопичують тепло вдень і випромінюють його в холодні ночі. На площі 25 тисяч гектарів культивують 40 сортів лози для виробництва портвейну, але за нормами ЄС це число має скоротитися (до 10%).

Бродіння винограду переривається додаванням спирту. В результаті виходить вино з високим вмістом алкоголю, яке можна зберігати дуже довго. Потім слідує транспортування до сховищ Віла-Нова-ді-Гайа, де виноматеріал піддається багаторічній витримці в бочках.

Більшість портвейнів виходить внаслідок витримування сумішей виноматеріалів. Складання таких сумішей з молодих вин, що різняться за сортами та роками врожаю – справжня винна алхімія із давніми традиціями. За своїм кольором відносно молодий та дешевий портвейн називається Ruby (червоний). Старий, приблизно 20-річної витримки, портвейн Tawny має жовто-коричневе забарвлення.

Але скарби винних підвалів Португалії це не тільки портвейн, а й червоні та білі вина, прості vinho da casa, шляхетні reserva, ігристі vinho verde – всі вони дуже гарні на смак та не надто дорогі. Найвідоміші виноробні регіони: Байррада, Колареш, Дан, Дору, Сетубал, Віньо Верде. З Алентежу сьогодні також надходять високоякісні вина, наприклад, Borba та Requengosю Усі вина мають сертифікати та виробляються лише у визначених законом областях.