Тури в Террачіна

Це місто можна назвати серцем узбережжя. Місто було засноване на 150 років раніше Риму і його чудова історія не поступається багатством подій відомим містам Італії. Через місто проходила знаменита Аппієва дорога, що з'єднує Рим з багатим Неаполем 2600 років тому, в IV столітті до нашої ери був побудований Храм Юпітера, руїни якого досі прикрашають вершину Сант Анжело на висоті 277 метрів над рівнем моря. До кінця XIX століття в Террачині знаходилася літня резиденція Пап і тут був обраний єдино обраний поза стінами Ватикану Папа Урбан II. Прекрасний Кафедральний собор Терракін прикрашений мозаїчною підлогою V століття. Місцеві місця називають узбережжям Одіссея. Скупчення фортечних стін, храмів, терм, літніх резиденцій імператорів та патрицій, а ще – 100 кілометрів пляжів на Тірренському морі.

Терачина - земля міфів, оспівана Горацієм та Ґете. Тут розквітав чарівний світ етрусків. Терачина славиться не лише чудовими краєвидами, золотистими пісками, блакитним небом та величними скелями. Це місто зберігає унікальні пам'ятки епохи античності: храм Юпітера, збудований загадковими етрусками у IV ст. до н.е. на вершині скелі (277 м), мозаїки V ст. в Кафедральному Соборі, Апієва дорога із залишками стін, Неаполітанська брама (південний вхід до міста), побудована імператором Трояном.

Сьогодні Террачина - головне місто Рів'єрі ді Уліссе. Уздовж затоки тягнеться елегантна набережна, на узбережжі є дискотеки, бари, ресторани з гарною кухнею, нічні клуби, магазинчики. А на околиці міста, на березі, розкинулося дачне селище з віллами, оточеними садами. Між іншим, повітря тут цілюще, за змістом йоду посідає 2-ге місце у світі після Акапулько.

Знаковий пейзаж: етруський храм грізного Юпітера на вершині гори Сант-Анджело, а біля підніжжя пурхають різнокольорові бікіні, що вдихають відоме йодоване повітря. Повітря тут цілюще, за змістом йоду посідає 2-ге місце у світі після Акапулько.

А ось південну частину Неаполітанської затоки називають відповідно Неаполітанською Рів'єрою. Саме тут можна бачити підступний Везувій, що здається дуже милим на тлі оливкових гаїв, і неспішний Сорренто, повернутися до якого пристрасно закликав старші покоління молодий Робертіно Лоретті.

До речі, російські туристи з'явилися на околицях Неаполя ще в XIX столітті, пароплави з Одеси йшли сюди із завидною постійністю.

Те саме стосується й острова Капрі. Буревісник пролетарської революції Максим Горький розумівся на буржуазному житті і провів на Капрі не один чудовий рік, як, втім, і римські імператори Август і Тиберій у свій античний час.

Амальфтанське узбережжя – одне з найкрасивіших в Італії. Європейський бомонд любить потусуватися в Амальфі, музичні інтелектуали скупчуються в Равелло - на Вагнеровському фестивалі, фанати старовини повзають розкопками Пестума, просто романтики захоплюються Смарагдовим гротом.